Прогулянка починається біля Центру туристичної інформації на вулиці Костюшка, за кілька хвилин від вокзалу, і закінчується біля нижньої станції фунікулера на Губалувку. Увесь маршрут має близько 5,5 км, а рекомендований близько 4 км. Якщо ви вже на Крупувках, Turi поведе від найближчої точки. Перша частина маршруту веде трохи вгору, а потім спускається Крупувками вниз. Візочок проїде майже всюди, лише на цвинтарі алейки вузькі й нерівні. Ходити містом можна безкоштовно. Квитки потрібні до музеїв (Галерея Гасьора, Музей Макушинського, Татранський музей, Вілла Коліба) і на фунікулер. У сезон на Крупувках людно, найспокійніше буває вранці. Громадські туалети є, зокрема, біля вокзалу, на Крупувках, біля костелу Святої Родини та під Губалувкою, частина з них платна.
Удома відкрийте місце в Turi і торкніться «Зберегти офлайн»: мапа, описи і фото працюватимуть без зв’язку.
Найвіддаленіші точки оглядайте на початку, поки діти ще мають сили.
Позначайте одразу, і на виході знатимете, що залишилося.
Крупувки в Закопаному у застосунку Turi
Позиція наживо, маршрут від точки до точки, описи, які можна читати й слухати. Безкоштовно, без акаунта, також англійською, німецькою та українською.
Той самий план, що й у застосунку. Торкніться точки, щоб побачити фото і опис; у Turi ви побачите на ньому й себе.
1рекомендовані, у порядку маршрутуінші точкиWCтуалети, їжа, каси
План: OpenStreetMap (ODbL). Описи і фото: Turi та Wikimedia Commons. Щось не так? Повідомте про це в застосунку, у картці точки.
Варто побачити
Закопане це не лише Крупувки, хоча прогулянка, звісно, веде ними. Вона починається неподалік вокзалу, перетинає велику луку з видом на Гевонт і спускається найвідомішою пішохідною вулицею Польщі від пам'ятника графу Замойському аж до кам'яного костелу. Потім повертає на вулицю Косцеліську, найстарішу в місті, де стоять дерев'яний костелик, цвинтар заслужених і перша вілла в закопанському стилі. Дорогою ви відвідаєте дім творця Козлика Матолка, скуштуєте осципек на ринку, а наприкінці можете піднятися фунікулером на Губалувку й побачити Татри згори.
Фото Trybuchowska, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons1
Атракція
Рувень Крупова
Велика лука в самому центрі міста це найкраще місце, щоб побачити Татри, не виходячи на стежку. Просто перед вами Гевонт із хрестом на вершині. Гуралі кажуть, що це сплячий лицар, який прокинеться, коли Польща буде в біді. Пошукайте його чоло, ніс і підборіддя. На Рувні можна бігати, запускати повітряних зміїв і сфотографуватися біля дерев'яного напису Zakopane. Колись це була звичайна галявина, на якій паслися вівці.
Фото Scotch Mist, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons2
Атракція
Пам'ятник Владиславу Замойському
Пан у капелюсі на постаменті це граф Владислав Замойський, якому Закопане завдячує дуже багато. 1889 року він купив на аукціоні всі закопанські маєтності разом із великою частиною Татр, щоб уберегти тутешні ліси від вирубки. Сам він жив дуже скромно, а гроші витрачав на школи, дороги й залізницю до Закопаного. Перед смертю він віддав усе, що мав, народові. Завдяки цьому згодом міг постати Татранський національний парк.
Фото Cybularny, CC0, Wikimedia Commons3
Атракція
Крупувки
Найвідоміша пішохідна вулиця Польщі має понад кілометр завдовжки і весь час іде вгору, в бік Татр. Її назва походить від галявини Крупувки, через яку ще в XIX столітті вела звичайна сільська дорога. Сьогодні тут ятки з осципками, брички, вуличні музики й натовпи цілий рік. Зверніть увагу на велику будівлю на перехресті з вулицею Костюшка. Це Польський базар початку XX століття, колишній торговий дім. Під вулицею протікає гірський потік.
Фото Piotrekwas, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons4
Будівля / пам’ятка
Татранський музей
Один із найстаріших музеїв Польщі, заснований 1889 року шанувальниками Татр. Муровану будівлю в закопанському стилі спроєктували Станіслав Віткевич і Францишек Мончинський, а відкрили її 1922 року. Усередині ви побачите гуральську світлицю, строї, топірці та знаряддя пастухів, а також природу Татр на чолі з ведмедем. Це найкраще місце, щоб зрозуміти, як жили гуралі до приїзду перших туристів.
Фото Thomas.xx71, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons5
Будівля / пам’ятка
Костел Святої Родини
Кам'яний костел із високою вежею замикає Крупувки знизу. Його будували майже двадцять років, від 1877 до 1896 року, з твердого гірського каменю. У цьому допомагали парафіяни та граф Замойський. Це найстаріший мурований костел у Закопаному. Усередині ви побачите, як закопанський стиль Станіслава Віткевича поєднується з кам'яними арками: гуральські візерунки вирізано в дереві вівтарів і лавок.
Фото ErwinMeier, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons6
Будівля / пам’ятка
Старий костелик
Із цього малого костелу з модринових колод почалася закопанська парафія. Його збудував 1847 року місцевий тесля Себастьян Гонсениця-Собчак, а гроші дала власниця Закопаного Клементина Гомолач. Вівтарі вирізьбив народний митець Войцех Кулах. Зовсім поруч стоїть кам'яна капличка Гонсениць, яку вважають найстарішою сакральною спорудою в місті. Першим парохом був ксьондз Юзеф Столярчик, який заснував також сусідній цвинтар.
Фото User:Piotrus, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons7
Атракція
Цвинтар на Пенксовому Бжизку
Малий цвинтар за старим костеликом нагадує галерею гуральського мистецтва. Надгробки зроблено з дерева, каменю та кованого заліза, а багато з них вирізьбили відомі митці. Тут спочивають люди, які створили Закопане: лікар Титус Халубінський, оповідач Сабала, творець закопанського стилю Станіслав Віткевич, письменник Корнель Макушинський і лижник Станіслав Марусаж. Біля входу ви прочитаєте слова: Батьківщина це земля і могили. Браму спроєктував Віткевич.
Фото Januszk57, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons8
Будівля / пам’ятка
Вілла Коліба
Перший будинок, збудований у закопанському стилі. Художник і письменник Станіслав Віткевич захопився гуральськими хатами й вирішив показати, що в цьому стилі можна будувати й елегантні вілли. Колібу він спроєктував для Зиґмунта Ґнатовського, а в 1892 і 1893 роках її поставили гуральські теслі. Коліба в говірці означає пастуший курінь. Придивіться до різьблених балок і візерунків на щипцях даху. Усередині працює Музей закопанського стилю з меблями та речами, спроєктованими в тому самому дусі.
Фото Rosser1954 Roger Griffith, Public domain, Wikimedia Commons9
Атракція
Ринок під Губалувкою
Ряд дерев'яних яток тягнеться аж до станції фунікулера. Тут можна купити капці з овечої вовни, кожухи, топірці, дерев'яні іграшки, а передусім сири. Осципек це твердий копчений сир з овечого молока у формі веретена, який відтискають у різьблених дерев'яних формах. Його назва захищена в Європейському Союзі, а справжній осципек роблять від травня до жовтня, коли вівці пасуться на полонинах. Скуштуйте його теплим, із грилю, з журавлиною.
Фото Zalasem1, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons10
Атракція
Фунікулер на Губалувку
Вагони, які тягне канат, піднімаються рейками на Губалувку за кілька хвилин. Залізницю збудували 1938 року лише за 168 днів, і вона була другою такою в Польщі. На середині траси є роз'їзд, де вагон, що їде вгору, зустрічається з тим, що спускається. Згори видно все Закопане й довгий ланцюг Татр із Гевонтом посередині. Це добре завершення прогулянки: усе, що ви бачили зблизька, тепер побачите згори.
Усі точки (21)
Згруповано як у легенді плану. Зірочка позначає рекомендовані точки.
Атракція 6
Рувень Крупова ★Велика лука в самому центрі міста це найкраще місце, щоб побачити Татри, не виходячи на стежку. Просто перед вами Гевонт із хрестом на вершині. Гуралі кажуть, що це сплячий лицар, який прокинеться, коли Польща буде в біді. Пошукайте його чоло, ніс і підборіддя. На Рувні можна бігати, запускати повітряних зміїв і сфотографуватися біля дерев'яного напису Zakopane. Колись це була звичайна галявина, на якій паслися вівці.
Пам'ятник Владиславу Замойському ★Пан у капелюсі на постаменті це граф Владислав Замойський, якому Закопане завдячує дуже багато. 1889 року він купив на аукціоні всі закопанські маєтності разом із великою частиною Татр, щоб уберегти тутешні ліси від вирубки. Сам він жив дуже скромно, а гроші витрачав на школи, дороги й залізницю до Закопаного. Перед смертю він віддав усе, що мав, народові. Завдяки цьому згодом міг постати Татранський національний парк.
Крупувки ★Найвідоміша пішохідна вулиця Польщі має понад кілометр завдовжки і весь час іде вгору, в бік Татр. Її назва походить від галявини Крупувки, через яку ще в XIX столітті вела звичайна сільська дорога. Сьогодні тут ятки з осципками, брички, вуличні музики й натовпи цілий рік. Зверніть увагу на велику будівлю на перехресті з вулицею Костюшка. Це Польський базар початку XX століття, колишній торговий дім. Під вулицею протікає гірський потік.
Цвинтар на Пенксовому Бжизку ★Малий цвинтар за старим костеликом нагадує галерею гуральського мистецтва. Надгробки зроблено з дерева, каменю та кованого заліза, а багато з них вирізьбили відомі митці. Тут спочивають люди, які створили Закопане: лікар Титус Халубінський, оповідач Сабала, творець закопанського стилю Станіслав Віткевич, письменник Корнель Макушинський і лижник Станіслав Марусаж. Біля входу ви прочитаєте слова: Батьківщина це земля і могили. Браму спроєктував Віткевич.
Ринок під Губалувкою ★Ряд дерев'яних яток тягнеться аж до станції фунікулера. Тут можна купити капці з овечої вовни, кожухи, топірці, дерев'яні іграшки, а передусім сири. Осципек це твердий копчений сир з овечого молока у формі веретена, який відтискають у різьблених дерев'яних формах. Його назва захищена в Європейському Союзі, а справжній осципек роблять від травня до жовтня, коли вівці пасуться на полонинах. Скуштуйте його теплим, із грилю, з журавлиною.
Фунікулер на Губалувку ★Вагони, які тягне канат, піднімаються рейками на Губалувку за кілька хвилин. Залізницю збудували 1938 року лише за 168 днів, і вона була другою такою в Польщі. На середині траси є роз'їзд, де вагон, що їде вгору, зустрічається з тим, що спускається. Згори видно все Закопане й довгий ланцюг Татр із Гевонтом посередині. Це добре завершення прогулянки: усе, що ви бачили зблизька, тепер побачите згори.
Будівля / пам’ятка 8
Татранський музей ★Один із найстаріших музеїв Польщі, заснований 1889 року шанувальниками Татр. Муровану будівлю в закопанському стилі спроєктували Станіслав Віткевич і Францишек Мончинський, а відкрили її 1922 року. Усередині ви побачите гуральську світлицю, строї, топірці та знаряддя пастухів, а також природу Татр на чолі з ведмедем. Це найкраще місце, щоб зрозуміти, як жили гуралі до приїзду перших туристів.
Костел Святої Родини ★Кам'яний костел із високою вежею замикає Крупувки знизу. Його будували майже двадцять років, від 1877 до 1896 року, з твердого гірського каменю. У цьому допомагали парафіяни та граф Замойський. Це найстаріший мурований костел у Закопаному. Усередині ви побачите, як закопанський стиль Станіслава Віткевича поєднується з кам'яними арками: гуральські візерунки вирізано в дереві вівтарів і лавок.
Старий костелик ★Із цього малого костелу з модринових колод почалася закопанська парафія. Його збудував 1847 року місцевий тесля Себастьян Гонсениця-Собчак, а гроші дала власниця Закопаного Клементина Гомолач. Вівтарі вирізьбив народний митець Войцех Кулах. Зовсім поруч стоїть кам'яна капличка Гонсениць, яку вважають найстарішою сакральною спорудою в місті. Першим парохом був ксьондз Юзеф Столярчик, який заснував також сусідній цвинтар.
Вілла Коліба ★Перший будинок, збудований у закопанському стилі. Художник і письменник Станіслав Віткевич захопився гуральськими хатами й вирішив показати, що в цьому стилі можна будувати й елегантні вілли. Колібу він спроєктував для Зиґмунта Ґнатовського, а в 1892 і 1893 роках її поставили гуральські теслі. Коліба в говірці означає пастуший курінь. Придивіться до різьблених балок і візерунків на щипцях даху. Усередині працює Музей закопанського стилю з меблями та речами, спроєктованими в тому самому дусі.
Галерея Владислава ГасьораУ дерев'яній будівлі серед дерев ховається одна з найдивовижніших галерей Польщі. Владислав Гасьор складав свої скульптури зі старих ляльок, виделок, дзеркал, клаптів тканини та палаючих свічок. Про нього казали, що він уміє зробити мистецтво з будь-чого. Тут зібрано близько 200 його робіт. Сама будівля 1935 року була лежакарнею санаторію, тобто верандою, на якій хворі дихали гірським повітрям. Галерея є відділом Татранського музею.
Музей Корнеля МакушинськогоУ віллі Ополянка мешкав письменник, книжки якого знає майже кожна польська дитина. Корнель Макушинський вигадав Козлика Матолка, який шукав містечко Пацанув, бо там нібито підковують кіз. Він написав також Сатану з сьомого класу та Пригоду через Басю. Перед віллою стоїть його пам'ятник, а поруч, звісно, Козлик. У чотирьох кімнатах залишилися письмовий стіл, картини й пам'ятні речі письменника. Макушинський любив Закопане і вигадав для дітей лижні змагання, які відбуваються досі.
Татранський двірЦя будівля з червоної цегли ніколи не була залізничним вокзалом, хоч її польська назва так звучить. Це був дім Татранського товариства, де зустрічалися перші туристи й провідники. Попередній, дерев'яний, згорів під час балу від вибуху гасової лампи, а теперішній відкрили 1903 року. Від 1909 року тут збиралися рятувальники Татранської добровільної рятувальної служби. За кілька кроків, біля Крупувок, стоїть пам'ятник гірським рятувальникам.
Корчма «У Внука»Одна з найстаріших корчем у Закопаному стоїть на вулиці Косцеліській приблизно з 1850 року. Її збудував Юзеф Кшептовський, і це був перший двоповерховий будинок на Підгаллі. Окрім корчми, тут містилися крамниця, згодом перша закопанська пошта і читальня Татранського товариства. Уся вулиця Косцеліська це найстаріша частина міста. Ідучи далі, ви побачите дерев'яні хати з ґанками й дахами, критими ґонтом.
Туалети / каси / паркінг 7
Туристична інформація на вулиці КостюшкаЦентр туристичної інформації працює на вулиці Костюшка, 17, за кілька хвилин від залізничного та автобусного вокзалів. Тут ви отримаєте план міста й актуальну інформацію про стежки, погоду в Татрах і канатні дороги. Звідси вулицею Костюшка ви дійдете просто на Крупувки.