Прогулянка починається біля каси при брамі замку на вулиці Замковій у Подзамчі. Замок працює цілий рік, а години змінюються залежно від пори року; квитки можна купити в касі або онлайн. Маршрут руїнами односпрямований, із крученими сходами й нерівним камінням, тож взуйте зручне взуття. Городище на горі Бірув має окремі квитки. З листопада до лютого після смерку замок підсвічують. Якщо ви вже всередині, Turi поведе від найближчої точки.
Удома відкрийте місце в Turi і торкніться «Зберегти офлайн»: мапа, описи і фото працюватимуть без зв’язку.
Найдальші точки відвідайте на початку, поки ще є сили.
Позначайте одразу, і на виході знатимете, що залишилося.
Замок Огродзенець у застосунку Turi
Позиція наживо, маршрут від точки до точки, описи, які можна читати й слухати. Безкоштовно, без акаунта, також англійською, німецькою та українською.
Той самий план, що й у застосунку. Торкніться точки, щоб побачити фото і опис; у Turi ви побачите на ньому й себе.
1рекомендовані, у порядку маршрутуінші точкиWCтуалети, їжа, каси
План: OpenStreetMap (ODbL) і BDOT10k GUGiK, звірений з аерофотознімками. Описи і фото: Turi та Wikimedia Commons. Щось не так? Повідомте про це в застосунку, у картці точки.
Варто побачити
Найбільші й найвідоміші руїни на Шляху Орлиних Гнізд, на найвищому підвищенні Краківсько-Ченстоховської височини. Середньовічну фортецю Северин Бонер у XVI столітті перебудував на ренесансну резиденцію, а шведський потоп і пожежа 1702 року перетворили її на руїну. Прогулянка веде через передзамча, браму й верхній замок, а потім до скелі Окєннік, санктуарію на скелі та відбудованого городища на горі Бірув.
Фото Michał Panek, CC BY 2.5, Wikimedia Commons1
Атракція
Передзамчя і Мука Варшицького
Ви на передзамчі, великому дворі біля підніжжя руїн. Білі скелі довкола є вапняковими останцями, і частину з них вмурували в оборонні мури. Ліворуч від шляху стоїть група скель, яку називають Верблюдом, Качуром або Сфінксом, а праворуч Ведмідь і Дві Сестри. У цій групі ховається грот, відомий як Мука Варшицького, а поруч, у колишній вартівні, виставка про давні покарання. Станіслав Варшицький, каштелян краківський, відбудував замок після шведського потопу й славився жорстокістю. Легенда каже, що його душа ночами блукає руїнами як великий чорний пес із ланцюгом. Руїни знімалися в серіалі «Яношик», у «Помсті» Анджея Вайди та у «Відьмакові» від Netflix, де тут знімали битву за Соддена.
Фото Joanna.Reich, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons2
Будівля / пам’ятка
Надбрамна вежа і Панське подвір’я
Через надбрамну вежу ви заходите на Панське подвір’я, де починається й закінчується маршрут руїнами. Замок стоїть на Замковій горі, найвищому підвищенні Краківсько-Ченстоховської височини, 515,5 метра над рівнем моря. Муровану фортецю на місці дерев’яного городища звів король Казимир Великий, а 1387 року Владислав Ягайло надав її Влодкові з Харбіновиць. У 1530-1545 роках краківський банкір Северин Бонер перебудував готичний замок на ренесансну резиденцію; латинську табличку з його ім’ям ви побачите на маршруті. Біля подвір’я є курна кухня, тобто без димаря, з криницею й кімнаткою кухарчука.
Фото Jakub Hałun, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons3
Будівля / пам’ятка
Верхній замок і Креденцерська башта
Крученими сходами ви підніметеся до верхнього замку: до спальні Бонера, бібліотеки й креденцної зали, а з неї до Креденцерської башти, єдиної башти, відкритої для відвідувачів, із краєвидом на всю околицю. Поверхом нижче лицарські кімнати, а далі Куряча Стопа зі сходами, висіченими в скелі; на її найнижчому рівні збереглися фрагменти ренесансних фресок із ліліями. Маршрут веде також через Пташник, господарський двір із відтвореними дерев’яними галереями, і на терасу Вежі Засуджених. 1655 року шведи стояли в замку майже два роки, а 1702 року половина замку згоріла. Останні мешканці виїхали близько 1810 року, а з 1949 до 1973 року руїни закріпили як сталу руїну.
Фото Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons4
Атракція
Окєннік, скеля-вікно
Окєннік є скелею з просвітом, наче вікно, одним із багатьох останців довкола замку. Вапняк, із якого складаються скелі Юри, утворився понад 150 мільйонів років тому на дні теплого моря, а дощ і мороз тисячоліттями вимивали з нього м’якші частини. Письменник Адольф Дигасінський у 1880-х роках, імовірно, першим назвав огродзенецькі руїни орлиним гніздом. Звідси пішла назва Шляху Орлиних Гнізд, що поєднує замки Юри від Кракова до Ченстохови. Після візиту Александра Яновського 1906 року постало Польське краєзнавче товариство, а обрис руїн потрапив на його значок.
Фото geo573, CC BY 3.0, Wikimedia Commons5
Будівля / пам’ятка
Санктуарій Матері Божої Скелькової
14 жовтня 1818 року одному з мешканців Подзамча на цій вапняковій скелі з’явився образ Матері Божої, і відтоді її називають Скелею Матері Божої. Урочистою процесією сюди принесли образ із замкової каплиці, а мешканці щодня запалювали біля нього світло. Воду з ближнього джерельця вважали цілющою, але джерельце з часом зникло. Теперішню каплицю за проєктом Марека Тондери збудували 2000 року. Усередині висить хрест, таємно виготовлений у 1950-х роках на цементному заводі «Вєк».
Усі точки (8)
Згруповано як у легенді плану. Зірочка позначає рекомендовані точки.
Атракція 3
Передзамчя і Мука Варшицького ★Ви на передзамчі, великому дворі біля підніжжя руїн. Білі скелі довкола є вапняковими останцями, і частину з них вмурували в оборонні мури. Ліворуч від шляху стоїть група скель, яку називають Верблюдом, Качуром або Сфінксом, а праворуч Ведмідь і Дві Сестри. У цій групі ховається грот, відомий як Мука Варшицького, а поруч, у колишній вартівні, виставка про давні покарання. Станіслав Варшицький, каштелян краківський, відбудував замок після шведського потопу й славився жорстокістю. Легенда каже, що його душа ночами блукає руїнами як великий чорний пес із ланцюгом. Руїни знімалися в серіалі «Яношик», у «Помсті» Анджея Вайди та у «Відьмакові» від Netflix, де тут знімали битву за Соддена.
Окєннік, скеля-вікно ★Окєннік є скелею з просвітом, наче вікно, одним із багатьох останців довкола замку. Вапняк, із якого складаються скелі Юри, утворився понад 150 мільйонів років тому на дні теплого моря, а дощ і мороз тисячоліттями вимивали з нього м’якші частини. Письменник Адольф Дигасінський у 1880-х роках, імовірно, першим назвав огродзенецькі руїни орлиним гніздом. Звідси пішла назва Шляху Орлиних Гнізд, що поєднує замки Юри від Кракова до Ченстохови. Після візиту Александра Яновського 1906 року постало Польське краєзнавче товариство, а обрис руїн потрапив на його значок.
Городище на горі БірувБірув є скелястим безлісим пагорбом, звідки видно всю околицю, і насамперед замок Огродзенець. Люди жили тут уже наприкінці неоліту та в бронзову добу, а археологи знайшли й сліди лужицької культури. Наприкінці XIII століття тут стояло дерев’яне городище, спалене в першій половині XIV століття під час війн Владислава Локетка з чехами. У 2007-2008 роках городище відбудували й відкрили для відвідувачів, вхід оплачується окремо. На скелях довкола прокладено кілька десятків скелелазних маршрутів.
Будівля / пам’ятка 3
Надбрамна вежа і Панське подвір’я ★Через надбрамну вежу ви заходите на Панське подвір’я, де починається й закінчується маршрут руїнами. Замок стоїть на Замковій горі, найвищому підвищенні Краківсько-Ченстоховської височини, 515,5 метра над рівнем моря. Муровану фортецю на місці дерев’яного городища звів король Казимир Великий, а 1387 року Владислав Ягайло надав її Влодкові з Харбіновиць. У 1530-1545 роках краківський банкір Северин Бонер перебудував готичний замок на ренесансну резиденцію; латинську табличку з його ім’ям ви побачите на маршруті. Біля подвір’я є курна кухня, тобто без димаря, з криницею й кімнаткою кухарчука.
Верхній замок і Креденцерська башта ★Крученими сходами ви підніметеся до верхнього замку: до спальні Бонера, бібліотеки й креденцної зали, а з неї до Креденцерської башти, єдиної башти, відкритої для відвідувачів, із краєвидом на всю околицю. Поверхом нижче лицарські кімнати, а далі Куряча Стопа зі сходами, висіченими в скелі; на її найнижчому рівні збереглися фрагменти ренесансних фресок із ліліями. Маршрут веде також через Пташник, господарський двір із відтвореними дерев’яними галереями, і на терасу Вежі Засуджених. 1655 року шведи стояли в замку майже два роки, а 1702 року половина замку згоріла. Останні мешканці виїхали близько 1810 року, а з 1949 до 1973 року руїни закріпили як сталу руїну.
Санктуарій Матері Божої Скелькової ★14 жовтня 1818 року одному з мешканців Подзамча на цій вапняковій скелі з’явився образ Матері Божої, і відтоді її називають Скелею Матері Божої. Урочистою процесією сюди принесли образ із замкової каплиці, а мешканці щодня запалювали біля нього світло. Воду з ближнього джерельця вважали цілющою, але джерельце з часом зникло. Теперішню каплицю за проєктом Марека Тондери збудували 2000 року. Усередині висить хрест, таємно виготовлений у 1950-х роках на цементному заводі «Вєк».