Хата з Istebna (1876 р.) ★Хата 1876 року походить з гірської Istebna і разом із хлівцем утворює так звану лучну садибу; це перша будівля на маршруті огляду. Дату будівництва і розетку вирізьблено на балці у світлиці. Усередині облаштовано гуральську світлицю зі столом, лавами і ліжком, а на Великдень музей показує тут традиційний великодній сніданок.
Валюша з Brenna (1920 р.) ★Валюша, яку ще називали сукновальнею, служила для ущільнення і звалювання вовняної тканини, з якої виходило міцне сукно. Такі маленькі сільські виробництва колись працювали в горах у багатьох місцях. Валюша з Brenna 1920 року не збереглася, тому музей відтворив її за документацією, а з 2014 року її механізм рухає вода, яку підводять дерев'яним жолобом.
Чинбарня з Koniaków (XIX/XX ст.) ★Чинбарня межі XIX і XX століть походить з Koniaków у Сілезьких Бескидах, де гуралі вичинювали шкури тварин. Усередині працює виставка «Na własnej skórze. Tradycyjne garbarstwo» (На власній шкурі. Традиційне чинбарство): відвідувачів вітає диктор, який говорить коняківською говіркою, а обладнання, про яке він розповідає, по черзі підсвічується. Можна також побачити вичинені шкури і модель інтер'єру, надруковану на 3D-принтері.
Хата з Istebna (1794 р.) ★Будинок 1794 року стояв в Istebna і є головною хатою бескидської садиби багатого селянина, до якої належать також клуня і хлівець з Istebna, комора з льохом з Brenna і копінець. Музей називає його двірною хатою: будівлі садиби стоять навколо подвір'я. Варто придивитися до різьблених дверей і піддашшя вздовж стіни, а біля хати працює мультимедійний гід.
Гронева хата з Brenna (1809 р.) ★Хата 1809 року походить зі Stary Groń у Brenna і є одним із найстаріших житлових будинків у музеї. Гроневі садиби колись закладали високо на гірських хребтах, далеко від села, тому разом із хатою ткача вона стоїть на невеликому підвищенні, збоку від головного маршруту. Зблизька видно майстерні з'єднання колод на кутах.
Хата ткача з Brenna (1820 р.) ★Хата 1820 року походить зі Stary Groń у Brenna і належала тому самому власникові, що й сусідня гронева хата. Обидві стоять на невеликому підвищенні, далеко від головного маршруту, бо гроневі садиби колись закладали високо в горах, далеко від села. Усередині показано майстерню ткача з ткацьким верстатом, прядками та іншим знаряддям для прядіння.
Кузня із Zamarski (1843 р.) ★Кузня 1843 року походить із Zamarski на Цешинському Погір'ї і належить до садиби середньозаможного селянина разом із хатою з Bażanowice і клунею з Ustroń. Усередині і під стріхою збереглося знаряддя коваля: ковадло, важка чавунна плита з отворами для формування заліза і давні машини. Під час свят тут відбуваються покази ковальської роботи.
Хата з Bażanowice (1872 р.) ★Хата 1872 року походить з Bażanowice на Цешинському Погір'ї і є житловим будинком садиби середньозаможного селянина, до якої належать також клуня з Ustroń і кузня із Zamarski. Має ґонтовий дах із напівщипцями і ґанок біля входу. Музей присвятив їй окремий зошит, у якому описав історію села і родин господарів, а також зміни в конструкції та облаштуванні будинку.
Школа з Wapienica (1853 р.) ★Будівлю звели 1853 року у Wapienica, сьогодні районі Bielsko-Biała, і від початку призначали для сільської народної школи. У класі стоять старі парти, дошка і вчительська кафедра, а поруч облаштовано кімнату, у якій жив учитель. Під час занять «W starej szkole» (У старій школі) діти сідають за парти, пишуть грифелем на сланцевій табличці і пробують писати пером зі сталевим кінчиком.
Турбінний вітряк з Nierodzim (1918 р.) ★Невелику дерев'яну будівлю з металевою вітровою турбіною на даху збудували 1918 року в Nierodzim, сьогодні районі Ustroń. Вона належить до садиби багатого селянина з Goleszów, а всередині стоїть пристрій для мелення зерна, який рухає сила вітру. Варто порівняти його з дерев'яним вітряком із Grzawa, що стоїть в іншій частині музею.
Хата з Goleszów (1886 р.) ★Велика хата 1886 року походить з Goleszów на Цешинському Погір'ї і є єдиною будівлею в музеї, збудованою у зрубній конструкції із зовнішнім пристовпним каркасом (przysłup). У ній жили євангелики, тому інтер'єри облаштовано так, як в євангелицьких домах. У хліві під тим самим дахом працює виставка «Niecki i koryta» (Ночви і корита), а із садиби відкривається краєвид на луки й хати.
Дворова комора із Simoradz (1738 р.) ★Велична дворова комора 1738 року походить із Simoradz на Цешинському Погір'ї і має двоповерхову брилу з широкими ґонтовими піддашками. Роками вона була недоступна, а сьогодні в ній працює постійна виставка «ULiversum» про бджіл та їхнє співжиття з людиною. Стоїть на Малій луці (Mała Łąka), приблизно за 700 метрів від каси, а дорога до неї веде повз музейні пасіки.
Восьмикутна клуня з Brzeźce (бл. сер. XIX ст.) ★Клуня на восьмикутному плані приблизно середини XIX століття походить з Brzeźce в Пщинському регіоні і належить до садиби багатого селянина з Frydek. Високий солом'яний дах низько спадає над стінами з колод. У ній зберігали зерно і солому, а біля клуні працює передавач музейного мультимедійного гіда.
Хата з Frydek (1852 р.) ★Крита товстою солом'яною стріхою хата 1852 року походить з Frydek біля Pszczyna і є житловим будинком садиби багатого господаря, до якої належать клуня з Brzeźce, повітки з Kryry і Kobiór, хлів і криниця з Łąka. Навколо подвір'я стоять плетені з лози тини, а біля садиби працює пасіка, де відбуваються пасічницькі покази. На свята у світлиці стоїть сніп сіна.
Хата з Dziećkowice (1857 р.) ★Крита соломою хата 1857 року походить з Dziećkowice, сьогодні району Mysłowice, і показує садибу безземельного селянина, яка складалася лише з однієї будівлі. У скромних світлицях стоять прості меблі, а перед хатою росте барвистий квітник. Під час свят біля хати відбуваються покази прання на пральній дошці.
Вітряк із Grzawa (перша пол. XIX ст.) ★Вітряк збудували, ймовірно, у першій половині XIX століття на пагорбі біля села Grzawa, а 1964 року перенесли до музею як другий об'єкт в його історії. Спочатку він був козлаком, згодом його перебудували на палтрак, який обертався на роликах по рейці, щоб повернути крила до вітру. Після ремонту, завершеного 2014 року, він знову працює: під час свят музей запускає його і проводить екскурсії інтер'єром із млиновими каменями.
Водяний млин з Imielin (XVIII ст.) ★Водяний млин походить з Imielin, з частини, яку називають Jamnice, і належить до млинарської садиби разом із коморою з Warszowice і клунею з Grzawa. 2014 року, після ремонту будівлі і відтворення водотоків, його вперше запустили поза давнім місцем. Біля будівлі видно дерев'яне водяне колесо, а під час показів працюють жорнова дробарка і вальцевий млинок.
Костел з Nieboczowy (1791 р.) ★Дерев'яний костел святого Йосипа Робітника збудували 1791 року в селі Nieboczowy над Одрою, якого сьогодні вже немає на мапі. 1971 року його перенесли до Kłokocin, а 1995 року до музею, де його освятили 1997 року. Має ґонтовий дах із двома цибулястими вежками й опасання навколо стін, а всередині стоїть вівтар XVIII століття з Moszczenica. З травня до жовтня тут відправляють меси.
Сільський арешт зі Skrzyszów (XIX ст.) ★Дерев'яний арешт XIX століття походить зі Skrzyszów у Водзіславському повіті. За словами музею, це єдина така громадська будівля в скансені і, ймовірно, останній збережений дерев'яний арешт такого типу в Польщі. Стоїть у центрі експозиції, неподалік корчми і костелу.
Корчма зі Świerczyniec (1870 р.) ★Дерев'яна корчма 1870 року походить зі Świerczyniec і стоїть у пщинсько-рибницькій частині музею. Корчми колись були місцем відпочинку, розваг і зустрічей мешканців села, а музей видав про цю корчму окремий зошит, бо її розташування на відшибі і долі мешканців довго були загадкою. Сьогодні в будівлі працює ресторан «Karczma U Brożka», а поруч стоїть сцена скансену, на якій відбуваються концерти і свята.
Хата з Katowice (1826 р.) ★Хата походить з давнього села Katowice, з поселення Drajok, і в ній жив передостанній солтис Катовіце, тому музей називає її хатою солтиса. Вона стоїть у садибі разом із голубником з Dąbrówka Mała і хлівцем з Bogucice. Входи захищає дерев'яний ґанок з ажурними дошками, а у світлицях ви побачите креденс, стіл і ліжка; на свята тут облаштовують традиційні прикраси.
Голубник з Dąbrówka Mała (XIX/XX ст.) ★Голубник на високому стовпі походить з Dąbrówka Mała, сьогодні району Катовіце, і постав на межі XIX і XX століть. Багатокутний будиночок для птахів має вхідні отвори і ґонтовий дашок. Стоїть у садибі солтиса з хатою з Katowice, а поруч, за парканом, видно невеликий хлівець з Bogucice XIX століття.
Хата з Bykowina (бл. сер. XIX ст.) ★Скромна хата приблизно середини XIX століття походить з Bykowina, сьогодні району Ruda Śląska; останньою в ній жила типова сілезька робітнича родина. У музеї в ній облаштовано давню сільську крамницю з прилавком, вагою і полицями з товарами. Цікавинка: холодильник 1930-х років, який можна побачити під час етнопрогулянок.
Хата з Kalina (1851 р.) ★Хата 1851 року походить з Kalina на Люблінецькій землі і була призначена для двох родин: господаря і старших, які передали йому господарство. Сьогодні її називають хатою знахарки: одна світлиця показує народне лікування травами, а друга вірування і магію в сільській садибі. Біля дверей сохнуть пучки трав, а під час етнопрогулянок діти куштують трав'яні настої.
Хата з Łazy (1874 р.) ★Крита соломою хата 1874 року походить з Łazy біля Błędów у Домбровському басейні і є житловим будинком садиби багатого селянина з клунею, кузнею з возівнею і криницею. У садибі живуть музейні тварини: кози, корова і кінь, а поруч стоять вулики присадибної пасіки. Перед хатою росте квітник, обгороджений штахетним парканом.
Дворова комора з Bujaków (1730 р.) ★Дворова комора 1730 року походить з Bujaków, сьогодні району Mikołów, і потрапила до музею 1969 року як один із перших об'єктів. Довга будівля з товстих колод із високим ґонтовим дахом служила для зберігання зерна з дворових полів. 2021 року її першою взяли на консервацію в програмі порятунку дерев'яних пам'яток музею.
Кірха з Bytom-Bobrek (1932 р.) ★Кірху збудували для євангеликів з робітничого селища в Bobrek з готових дерев'яних елементів, куплених у фірми Christoph und Unmack з Niesky в Лужиці, і освятили 1932 року. Після пожежі 2014 року вцілілу конструкцію розібрали, перенесли до музею і відбудували, а відкрили її 2017 року. Це один із нечисленних прикладів збірного сакрального будівництва; тут відбуваються богослужіння і концерти.
Хлівець з Istebna (XVIII/XIX ст.)Хлівець межі XVIII і XIX століть походить з Istebna і разом із хатою 1876 року утворює так звану лучну садибу, першу на маршруті огляду. Має низькі стіни з колод і високий ґонтовий дах, на який 2023 року музей поклав новий ґонт у межах консервації дерев'яних пам'яток. У ньому тримали свиней і птицю.
Комора з льохом з Brenna (бл. сер. XIX ст.)Комора приблизно середини XIX століття походить з Brenna в Сілезьких Бескидах. Вона стоїть на кам'яному фундаменті, у якому облаштовано льох, а в дерев'яній частині над ним зберігали зерно та інші запаси. Належить до бескидської садиби багатого селянина з хатою з Istebna, а її льох можна побачити під час огляду.
Хлів з Istebna (XVIII ст.)Хлів XVIII століття походить з Istebna і стоїть у бескидській садибі багатого селянина, поруч із хатою 1794 року, клунею і коморою з Brenna. Має стіни з колод, крутий ґонтовий дах із дощаним фронтоном і невелику прибудову збоку. У ньому тримали свиней і дрібну худобу, а в сезон можна зазирнути всередину.
Пастуший комплекс з Brenna: повітки для овець і колиба (XIX ст.)Пастуші будівлі з Brenna показують, як у Сілезьких Бескидах випасали овець. Тут є дві повітки для овець, з Bukowy Groń і зі Stary Groń, а також пастуша колиба з Mała Orłowa XIX століття й огорожа для овець, яку називають кошором. Біля повіток часто пасеться музейна отара овець, а під час освітніх прогулянок можна зайти до колиби й послухати про працю пастухів.
Клуня з Ustroń (бл. сер. XIX ст.)Дерев'яна клуня приблизно середини XIX століття походить з Ustroń у Цешинській Сілезії і належить до садиби середньозаможного селянина з хатою з Bażanowice і кузнею із Zamarski. Має крутий ґонтовий дах із дощаним фронтоном. У клуні зберігали зерно в снопах і сіно.
Повітка для возів з Ligota (перша пол. XIX ст.)Крита соломою повітка для возів і сільськогосподарського знаряддя першої половини XIX століття походить з Ligota в Бельському повіті і належить до садиби багатого селянина з Goleszów. Усередині стоять вози й візки, якими колись користувалися в селянських господарствах. Після заміни стріхи повітку знову відкрили для відвідувачів.
Клуня з Istebna (бл. сер. XVIII ст.)Довга дерев'яна клуня, крита ґонтом, походить з Istebna і постала приблизно в середині XVIII століття. Належить до бескидської садиби багатого селянина з хатою 1794 року. Усередині облаштовано виставку «Mechanizacja rolnictwa» (Механізація сільського господарства), де можна побачити давні машини та знаряддя, якими користувалися в господарстві.
Повітки з Kryry: для возів і для знаряддя (бл. сер. XIX ст.)Дві криті соломою повітки приблизно середини XIX століття походять з Kryry в Пщинському регіоні і стоять поруч у садибі багатого селянина з Frydek. В одній тримали вози, а в другій сільськогосподарське знаряддя. До обох повіток можна зазирнути під час огляду.
Повітка для сіна з Kobiór (перша пол. XIX ст.)Повітка першої половини XIX століття походить з Kobiór у Пщинському регіоні і належить до садиби багатого селянина з Frydek. Має високий крутий дах, критий соломою, а зберігали в ній сіно для тварин із садиби. Стоїть біля подвір'я, поруч із криницею з Łąka і клунею з Brzeźce.
Криниця з Łąka (XIX ст.)Дерев'яна криниця XIX століття походить з Łąka в Пщинському регіоні і стоїть на подвір'ї садиби багатого селянина з Frydek. Має дерев'яний цямрин і багатокутний ґонтовий дашок. Це одна з кількох дерев'яних криниць у музеї; інші стоять, зокрема, біля млина з Imielin і в садибі з Łazy.
Хлів з Kobiór (бл. сер. XIX ст.)Критий соломою хлів приблизно середини XIX століття походить з Kobiór у Пщинському регіоні і належить до садиби багатого селянина з Frydek. У ньому тримали свиней і дрібну худобу. Стоїть біля подвір'я разом із хатою, клунею з Brzeźce, повітками з Kryry, повіткою для сіна і криницею з Łąka.
Восьмикутна клуня з Kobiór (1840 р.)Клуня на восьмикутному плані 1840 року походить з Kobiór у Пщинському регіоні і належить до садиби середньозаможного селянина з хатою з Krasy. Має високий, критий соломою дах і широкі ворота, через які заїжджали вози із зерном.
Повітка для сіна з Kobiór (кін. XVIII ст.)Низька повітка для сіна кінця XVIII століття походить з Kobiór у Пщинському регіоні і належить до садиби середньозаможного селянина з хатою з Krasy. У ній зберігали сіно на зиму для тварин. Вона крита солом'яною стріхою, як і решта будівель цієї садиби.
Хата з Krasy (бл. сер. XIX ст.)Крита соломою хата приблизно середини XIX століття походить з Krasy і є житловим будинком садиби середньозаможного селянина, до якої належать восьмикутна клуня і повітка для сіна з Kobiór, а також хлів з Kamionka. Усередині облаштовано столярну майстерню, а біля хати відбуваються покази роботи столярів, які працюють у музеї.
Хлів з Kamionka (бл. сер. XIX ст.)Критий соломою хлів приблизно середини XIX століття походить з Kamionka, сьогодні району Mikołów, і належить до садиби середньозаможного селянина з хатою з Krasy. У ньому тримали свиней і птицю. Поруч стоять восьмикутна клуня і повітка для сіна з Kobiór, які разом із хатою утворюють садибу.
Повітка для возів з Kobiór (перша пол. XIX ст.)Повітка для возів першої половини XIX століття походить з Kobiór і належить до млинарської садиби поруч із клунею з Grzawa. До музею її перенесли 1969 року, а після пожежі від удару блискавки 2000 року, яка охопила й клуню з Grzawa, реконструювали.
Восьмикутна клуня з Grzawa (перша пол. XIX ст.)Клуня на восьмикутному плані першої половини XIX століття походить з Grzawa і належить до млинарської садиби поруч із млином з Imielin. До музею її перенесли 1969 року, а після пожежі від удару блискавки 2000 року реконструювали. Усередині працює виставка «Powozy i pojazdy konne» (Карети і кінні екіпажі).
Парафіяльна комора з Warszowice (XVIII ст.)Парафіяльна комора XVIII століття належала парафії у Warszowice і стала першою пам'яткою, перенесеною до музею: її монтаж завершили в листопаді 1964 року. Сьогодні в ній працює інтерактивна виставка «Młynarstwo» (Млинарство), де можна самостійно змолоти зерно на жорнах і побачити роботу віялки. Стоїть у млинарській садибі поруч із млином з Imielin.
Клуня з Miedary (XIX ст.)Крита соломою клуня XIX століття походить з Miedary біля Tarnowskie Góry і належить до садиби середньозаможного селянина разом із хатою з Panewniki. У клуні на току молотили зерно, а сьогодні садиба з Panewniki є місцем обжинкових забав, майстер-класів і сільських танців.
Хата з Panewniki (1864 р.)Хата 1864 року походить з Panewniki, сьогодні району Катовіце, і є житловим будинком садиби середньозаможного селянина з клунею з Miedary. До садиби веде дерев'яна брама з хвірткою. На Великдень у світлиці показують традиційний святковий обід, а на подвір'ї відбуваються обжинкові забави, майстер-класи і квашення капусти.
Селянська комора з Pszów (XVIII/XIX ст.)Невелика комора межі XVIII і XIX століть походить з Pszów біля Wodzisław Śląski. Має товсті побілені стіни і крутий дах, критий соломою, тож помітно вирізняється серед дерев'яних будівель музею. Селяни зберігали в таких коморах зерно та інші запаси, а в музеї вона стоїть на відкритій луці, її добре видно з алеї.
Хата з Brusiek (1828 р.)Хата 1828 року походить з Brusiek на Люблінецькій землі і утворює садибу лісових робітників разом із клунею з того самого села. У ній жила родина, члени якої працювали в металургії, що розвивалася до 1884 року над річкою Mała Panew. Біля хати відбуваються майстер-класи, зокрема плетіння з лози.
Хата із Zborowskie (копія будівлі бл. 1839 р.)Ця будівля є точною копією хати приблизно 1839 року із Zborowskie на Люблінецькій землі, збудованою в музеї 2014 року. Музей два роки досліджував історію Zborowskie, де працювала Сілезька фабрика глиняних люльок, і видав про неї відзначену монографію. У світлицях відбуваються майстер-класи і виставки, наприклад великодніх писанок (kroszonki).
Клуня з Łazy (друга пол. XIX ст.)Крита соломою клуня другої половини XIX століття походить з Łazy біля Błędów у Домбровському басейні і належить до садиби багатого селянина з хатою з Łazy. 2019 року на ній замінили стріху. Біля клуні живуть музейні тварини: кози, корова і кінь.
Кузня з Łazy (друга пол. XIX ст.)Кузня з возівнею другої половини XIX століття походить з Łazy біля Błędów у Домбровському басейні і належить до садиби багатого селянина разом із хатою, клунею і криницею з того самого села. Це одна з двох садиб із кузнею в музеї, які показують, як жили й працювали сільські ковалі. Вона крита солом'яною стріхою, як і вся садиба.
Хата з Kromołów (1860 р.)Побілена хата 1860 року стояла в Kromołów, сьогодні районі Zawiercie, біля самого міського ринку, тому вона є прикладом містечкового будівництва Домбровського басейну. Її збудували як родинний дім, але тривалий час в одній зі світлиць працювала ткацька майстерня. Вирізняється білими стінами і темними віконницями.
Дворова комора з Wojkowice Kościelne (1675 р.)Це найстаріша комора в музеї: її збудували 1675 року у Wojkowice Kościelne в Домбровському басейні. Масивна будівля з товстих колод має на поверсі галерею з балюстрадою, до якої ведуть зовнішні сходи. Сьогодні в ній відбуваються майстер-класи з рукоділля, а восени на полі поруч організовують копання картоплі.
Хата зі Strzemieszyce Wielkie (1877 р.)Хату збудували 1877 року в Strzemieszyce Wielkie, сьогодні частині Dąbrowa Górnicza, і аж до перенесення до музею 1982 року вона належала родині Калембків (Kalembka). Вона утворює однобудинкову садибу, яку називають війтівською. Перед будинком росте квітник, а у світлицях відбуваються майстер-класи, покази оздоблення писанок (kroszonki) і зустрічі.
Дворова комора зі Śmiłowice (1745-1747)Довгу дворову комору збудували в 1745-1747 роках у Śmiłowice, сьогодні районі Mikołów. Має стіни з товстих колод і високий ґонтовий дах із напівщипцем. У ній зберігали зерно з дворових полів. Музей готує її консервацію разом із консервацією костелу з Nieboczowy.
Селянська комора з Bojanów (XVIII/XIX ст.)Комора межі XVIII і XIX століть походить з Bojanów біля Racibórz. Має товсті побілені стіни, маленькі двері і широкий чотирисхилий дах, який захищав стіни від дощу. Селяни зберігали в ній зерно та інші запаси, а схожа біла комора з Pszów стоїть в іншій частині музею.