Вітряк з Wierzbica (козлак) ★Триярусний козлак з околиць Wierzbica, де наприкінці XIX століття борошно мололи сім таких вітряків. Його збудував Ян Вінцентович (Jan Wincentowicz), заможний селянин, який господарював на 60 моргах. При ньому працювали мірошник і помічник, якого називали млинарчиком, а останній помел відбувся на початку 1960-х років. Усередині одна пара каменів, так званих «французів», і питльовий розсівач.
Водяний млин із Zajączków (бл. 1920) ★Дерев'яний млин із Zajączków у ґміні Chotcza постав близько 1920 року над річкою Iłżanka і працював до 1990-х років. Він стоїть на 65 дерев'яних палях, а рухає його середньобійне водяне колесо, яке за потреби заміняв електродвигун. Усередині млинові камені і вальці для борошна, перлівниця для ячмінної крупи, пшонорушка, елеватори і лущильник.
Садиба з Jastrzębia (хата 1870 р.) ★Хата з Jastrzębia 1870 року належить до садиби середньозаможного господарства з околиць Козеницької пущі, яке обробляло близько 10 моргів землі. Навколо стоять криниця з журавлем із Mąkosy Stare, комора з Bartodzieje, клуня з Mąkosy Nowe, корівник із Dąbrowa Jastrzębska і відтворена олійня. Садибу поставили, як і в оригіналі, на краю лісу.
Хата бідняків з Bartodzieje (друга пол. XIX ст.) ★Ця маленька хата другої половини XIX століття спочатку була коморою, а на початку XX століття її переробили на житло. Має найпростіше планування: сіни й одну побілену світлицю, облаштовану як дім сільської наймички і травниці. Усередині стоять лежанка, лави і скриня, під стелею висить декоративний «павук», а всюди сохнуть трави. Поруч стоїть курник із Kociołki.
Пожежне депо з Antoniów ★Дерев'яне пожежне депо з Antoniów біля Iłża служило для зберігання спорядження добровільної пожежної дружини, а з 1966 року також як сільський будинок культури, зі сценою і розсувною завісою. Тут відбувалися забави, кінопокази, вистави і збори. Сьогодні можна побачити запряжні пожежні вози, помпи і пам'ятні речі пожежної дружини, а на даху й досі стоїть електрична сирена.
Садиба з Alojzów (1960-ті роки) ★Садиба з Alojzów типова для Ілжецького передгір'я на південь від Радома, де частину будівель зводили з вапняку. Інтер'єри показують село 1960-х років, часу електрифікації і контрактного вирощування льону і тютюну, який сушили в мурованій сушарні. У саду ростуть старі сорти яблунь, груш і слив, а в садибі живуть гуси, качки, кури, індики, кролі і вівці.
Костел святої Доротеї з Wolanów (1749) ★Дерев'яний костел з Wolanów збудували 1749 року з модринових колод коштом Анни Квасневської з роду Яницьких (Anna z Janickich Kwaśniewska). Стіни і дах укриває ґонт, а над навою стоїть барокова вежка із сигнатуркою. Усередині три пізньобарокові вівтарі з позолоченим різьбленням, амвон і відкриті розписи XVIII століття, які імітують інтер'єр мурованої святині. Щороку тут відбуваються урочистості Вербної неділі.
Вітряк із Gniewoszów (палтрак) ★Цей палтрак збудували в Solec nad Wisłą, а 1920 року його купила до Gniewoszów Вікторія Пшеор (Wiktoria Przeor). На відміну від козлака, він обертався на роликах, що котилися по круглій колії. 1935 року він отримав електродвигун і невдовзі втратив крила, а 1949 року з боків добудували моторне приміщення і пилову камеру. Млин працював до 1978 року.
Двір з Brzeźce (друга пол. XVIII ст.) ★Двір з Brzeźce біля Białobrzegi збудували в другій половині XVIII століття з тинькованих модринових колод. До входу веде колонний ґанок заввишки у два поверхи, а над ним маленька кімната з балконом. Останній власник, Леон Багнєвський (Leon Bagniewski), розводив тут коней для кавалерії. 1984 року двір розібрали і відтворили в музеї, сьогодні в ньому відбуваються виставки і конференції.
Дворик з Pieczyska (1833-1844) ★Будівля з Pieczyska біля Grójec постала в 1833-1844 роках як плебанія тамтешньої парафії. Після перенесення до музею 1981 року її облаштували як шляхетський дворик із ґанками на колонах біля обох входів. 2024 року інтер'єри відтворили за малюнками Чеслава Танського (Czesław Tański) з часів, коли двором володіла його родина: можна зазирнути до вітальні, їдальні, кухні, спальні з кабінетом і бабусиної кімнати.
Садиба з Kłonówek (хата 1825 р.)Хата з Kłonówek 1825 року є найстарішою будівлею садиби, яка показує життя середньозаможної родини на межі XIX і XX століть. В одній світлиці тут містилася численна родина, а господарство мало десять моргів, худобу, свиней і коней. Поруч стоять корівник із Zawada Stara, клуня з Podzakrzówek, комора з Maków 1910 року і криниця з журавлем.
Садиба з Chomentów (хата 1905 р.)Хата 1905 року стоїть у садибі заможного селянина з-під Радома початку XX століття. Кожна будівля має тут окреме призначення: є клуня з Borki, корівник і хлів із Brzezinki Stare, січкарня, повітка, комора з возівнею, льох і стіг під дашком із Радома. Господар наймав мандрівних робітників, яких називали бандосами; вони їли на двох пласких каменях біля паркану.
Дзвіниця з Wielgie (1880)Дерев'яна дзвіниця з Wielgie в ґміні Ciepielów заввишки 17 метрів стоїть поруч із костелом з Wolanów. Її збудували 1880 року навколо одного центрального стовпа, а її нижню частину оточує опасання, крите ґонтом. На найвищому з чотирьох ярусів висять дзвони. Колись вірили, що їхній звук розганяє хмари і захищає поля від граду і бурі.
Дворова вбиральня з KonaryМурована побілена вбиральня належала до господарського двору фільварку в Konary, звідки походять і розташовані неподалік чвораки та восьмикутний курник із голубником. У музеї стоїть її реконструкція. Це добрий приклад того, що при дворі ставили окремі міцні будівлі навіть для найпростіших потреб.
Дворовий курник з Konary (друга пол. XIX ст.)Восьмикутний курник із червоної цегли походить з маєтку в Konary біля Wieniawa, а в музеї стоїть його реконструкція 1987 року. У кожній стіні є два маленькі аркові входи для курей, а на верхівці ґонтового даху сидить дерев'яний, теж восьмикутний голубник. Сьогодні всередині показують камерні тимчасові виставки.
Вітряк із Dąbrowa Jastrzębska (козлак)Триярусний козлак із Dąbrowa Jastrzębska музей називає найстарішим вітряком у своїй збірці. Попри вік, він має обладнання для виробництва борошна першої половини XX століття: дві пари млинових каменів, розсівач, обшитий марлею, і татарчак, тобто млинок для гречаної крупи. Назва «козлак» походить від нерухомої основи, яку називають козлом.
Вітряк із Kajetanów (козлак)Козлак із Kajetanów має три яруси і дерев'яну каркасну конструкцію. Як і кожен козлак, усю будівлю з крилами обертали на вертикальному стовпі, щоб повернути її до вітру. Усередині одна пара каменів і питльовий розсівач кінця XIX століття, один із найстаріших вітрякових пристроїв у музеї. Від питля походить назва питльованого борошна, з якого пекли пироги і хліб на свята.
Каплиця з Rdzuchów-Kolonia (друга пол. XVIII ст.)Каплиця стояла в маєтку в Rdzuchów, навпроти колишнього двору. Вона постала в другій половині XVIII століття коштом Францішека Кетлінського (Franciszek Kietliński), власника Rdzuchów, який 1786 року отримав дозвіл правити в ній богослужіння. За часів ПНР вона вціліла як склад, а 2004 року її серйозно пошкодило дерево, повалене під час бурі.