Фото RR KRK, CC BY 3.0, Wikimedia CommonsЕтнографічний парк у Tokarnia (Музей кельцького села). У застосунку Turi ця сама мапа показує вашу позицію, веде від точки до точки і дає змогу позначати оглянуті місця.
Позиція наживо, маршрут від точки до точки, описи, які можна читати й слухати. Безкоштовно, без акаунта, також англійською, німецькою та українською.
Завантажити для AndroidТой самий план, що й у застосунку. Торкніться точки, щоб побачити фото і опис; у Turi ви побачите на ньому й себе.
План: OpenStreetMap (ODbL) і BDOT10k GUGiK, звірений з аерофотознімками. Описи і фото: Turi та Wikimedia Commons. Щось не так? Повідомте про це в застосунку, у картці точки.
Етнографічний парк у Tokarnia, філія Музею кельцького села, є найбільшим скансеном у Польщі: на понад 65 гектарах зібрано понад 80 пам'яток зі Свентокшиського регіону. Його заснували 1976 року за концепцією етнографа професора Романа Райнфуса (Roman Reinfuss), який хотів відтворити типові села з різних частин Кельцької землі. Хати, садиби, вітряки, водяні млини, двори й костел стоять у шести секторах: містечковому, височинному, свентокшиському, лесовому, дворово-фільварковому і надвісленському. У багатьох будинках облаштовано давні майстерні, аптеку, школу і крамничку, а в садибах живуть тварини.
Фото Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons1Двір є реконструкцією шляхетського дому XVIII століття з Mirogonowice, із симетричним плануванням, сінями по осі і вітальнею. До нього перенесли оригінальні ілюзіоністичні розписи з тамтешнього двору, які після консервації прикрашають стіни і стелі п'яти приміщень, зокрема бібліотеки, вітальні, їдальні і турецької кімнати. Відтворено також барокові печі й комини, а у дворі розташовані офіси музею.
Фото Michał Derela, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons2Дім органіста з Bieliny збудували, ймовірно, в середині XIX століття, а його два ґанки прикрашають вирізні планки і силуети птахів. Усередині облаштовано містечкову аптеку XIX століття з меблями з Busko, пляшками, ступками і лабораторією. Отрути і наркотичні засоби тримали в посудинах із чорними етикетками. Перед аптекою росте маленький аптекарський город.
Фото Zala, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons3Двоярусну дзвіницю збудували 1848 року при парафії в Kazimierza Wielka, а в скансені вона стоїть поруч із костелом з Rogów. Має стіни з вертикальних дощок і ґонтовий шатровий дах. Три оригінальні дзвони до музею не потрапили, але 2008 року дзвоноливня з Taciszów відлила копію найціннішого з них, 1776 року.
Фото Tomasz2706, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons4Дерев'яний шпитальний костел Матері Божої Утішительки фундував 1763 року в Rogów Міхал Водзицький (Michał Wodzicki), а до скансену його перенесли 1996 року. Усередині рококові вівтарі, багато оздоблений амвон і розписна сповідальня. На стелі нави архангел Михаїл бореться із сатаною, а в пресвітерії намальовано коронування Матері Божої. Костел досі діє, і в ньому відправляють меси.
Фото Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons5Плебанію збудували 1768 року в Goźlice у ґміні Klimontów коштом місцевого пароха Єжи Добжанського (Jerzy Dobrzański). Фасад прикрашає бароковий вхідний портал, захищений ґанком-альтанкою, а дах подвійно критий ґонтом. Це єдина дерев'яна плебанія XVIII століття, що збереглася на Кельцькій землі. З 1957 до 1976 року вона служила катехитичним пунктом, а потім складом зерна.
Фото Zala, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons6Садибу з Bukowska Wola у ґміні Miechów збудував 1875 року Ян Колодзей (Jan Kołodziej). Її утворюють хата з хлівцем під спільним дахом, шестикутна клуня, крита соломою, возівня і кам'яна стайня. З 1991 року тут працює виставка понад 600 скульптур Яна Бернасевича (Jan Bernasiewicz), народного митця, який 19 років створював у своєму саду в Jaworznia музей скульптур просто неба.
Фото Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons7Кузня з Radoska у ґміні Radoszyce походить з 1900 року і є курною, тобто її горн не має комина. Коваль кував тут коней, лагодив вози й оковував дерев'яні колеса. Усередині стоять кам'яний горн зі шкіряним міхом, ковадло, лещата і ручний свердлильний верстат, який називали бормашиною, а в туристичний сезон відбуваються покази й уроки про роботу сільського коваля.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons8Садиба з ґміни Lelów походить з межі XVIII і XIX століть. Хата і приміщення для тварин стоять під одним солом'яним дахом, а через заболочену місцевість усе поставили на дубових палях. У стайні й корівнику досі живуть коні, вівці, кози і кури, а на подвір'ї стоїть криниця з журавлем. Тварин не годуємо і не торкаємося.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons9Вітряк збудували 1931 року в селі Pakuły, 1947 року перенесли до Grzymałków, а в скансені він став 1990 року. Має три яруси на восьмикутному плані. У ньому обертається лише дах, так звана шапка разом із крилами, яку повертали до вітру дерев'яним дишлем, а шапка їздить на візках із чавунними коліщатами по сталевій рейці.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons10Двір звели на початку XIX століття на плані підкови, а до кінця XIX століття в ньому працювала поштова станція. Інтер'єри показують дім середньозаможної шляхетської родини: вітальню з меблями в стилі Луї-Філіппа, кімнату для гостей із фортепіано з варшавської мануфактури Будиновича (Budynowicz), кабінет, їдальню, кухню з хлібною піччю і кімнату для челяді. На трапезу домашніх скликав дзвін біля головного входу.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons11Палтрак збудували 1921 року на замовлення мірошника Юзефа Яшевського (Józef Jaszewski), на місці старішого козлака. Вітряк стоїть на шести сталевих візках, що їздять по круглій рейці, а до вітру його повертали ручним коловоротом, який називали бабою. Зерно в ньому мололи до 1950 року. Усередині ви побачите млинові камені, які називали французами, і розсівачі для борошна.
Фото Michał Derela, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons12Вітряк 1861 року сьогодні є найстарішим збереженим вітряним млином на Кельцькій землі, а дату будівництва вирізано на одному з підкосів. 1954 року його перевезли до Janik, де він працював ще 10 років. Усю будівлю обертали до вітру на основі, яку називають козлом. На верхньому ярусі видно величезне палечне колесо і млинові камені, а поверхом нижче розсівач для сортування борошна.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons13Садиба з Radkowice у ґміні Pawłów утворює щільний чотирикутник із хатою, возівнею, коморою і будівлями для тварин, усі криті стріхою. Найстаріші корівники і хліви приблизно 1800 року, а хата і комора походять з 1862 року. Під коморою рідкісний глибокий кам'яний льох для картоплі, а в квітнику перед хатою стоїть скринькова капличка на стовпі.
Фото Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons14Хату збудував 1870 року Августин Коласа (Augustyn Kolasa), господар на 17 моргах землі. У міжвоєнний період власник здавав її під чотирикласну народну школу. Сьогодні ви побачите тут сільський шкільний клас 1930-х років і помешкання вчительки, а стіни з ялицевих балок ущільнювали мохом і глиною.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons15Хату збудував 1774 року невідомий тесля, а на балці у світлиці зберігся латинський фундаційний напис. Інтер'єр облаштовано як дім численної родини 1920-х років, яка підробляла плетінням кошиків із лози, бо Suków був тоді відомим осередком лозоплетіння. У сінях стоїть пірамідальний комин, а садибу доповнює стайня з корівником, перенесена із Sierżawy.
Фото Zala, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons16Комору збудували у XVIII столітті в Zawichost над Віслою, а в XIX столітті її розібрали і перенесли до садибного комплексу у Wyszmontów. Має два яруси з модрини і дуба, дубові двері на кованих завісах і спереду галерею на восьми стовпах. Усередині постійні виставки про народну культуру і мистецтво Кельцької землі.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons17Величний дім багатих селян Анджея і Ядвіги Лясів (Andrzej i Jadwiga Laś) постав наприкінці XIX століття і зберіг оригінальну червону черепицю. Усередині відтворено довоєнне помешкання і кабінет лікаря Вітольда Позьомського (Witold Poziomski) із Suchedniów. Є приймальня, апарат для опромінення, умивальник, що вмикається педаллю, а в помешканні пилосос, радіо і телефон.
Фото Dawid Galus, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons18Хату збудували 1705 року, що підтверджує напис на головній балці у світлиці, і вона є найстарішим відомим прикладом такого народного будівництва на Кельцькій землі. Усередині облаштовано дім бідного єврейського кравця 1920-1930-х років. Є майстерня зі швейною машинкою і праскою, а стіл накрито до суботньої вечері з халою.
Фото Tomasz2706, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons19Голландський вітряк збудував 1913 року Міхал Засуха (Michał Zasucha), і в ньому мололи зерно до середини 1950-х років. Має три яруси на восьмикутному плані, стіни, оббиті ґонтом, і обертову шапку з крилами, яку повертали до вітру масивним дишлем. Музей купив його 1976 року, а в скансені він стоїть з 1993 року.
Фото Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons20Млин збудували 1931 року над річкою Młynkowska в селі Piasek, і він працював, з перервою на війну, до 1970 року. Його рухало верхньобійне водяне колесо. Окрім борошна, тут робили пшоно і гречану крупу, а на поверсі стоять млинові камені. Обладнання повне і справне, тож млин можна запустити й сьогодні.
Фото Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons21Млин 1853 року стояв над річкою Żarnówka, а за родинним переказом його збудував Антоній Мєрнік (Antoni Miernik). До дерев'яної будівлі прилягає кам'яна прибудова. Його рухали два дерев'яні водяні колеса, а вода відтікала каналом, викладеним із річкового каміння. Усередині привідний вал, трансмісійні колеса і млинові камені.
Фото Zala, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons22Хату рибалки збудував між 1840 і 1850 роками Валенти Качор (Walenty Kaczor) із села Ostrowce біля Nowy Korczyn. Має стовпово-пазові стіни, ущільнені глиною, солом'яний дах, глиняні долівки й опалювальну піч із просторою запічкою. Разом із клунею з Ciuślice вона утворює невелику садибу серед соснового гайка, у якій музей планує показати садибу рибалки 1930-х років.
Згруповано як у легенді плану. Зірочка позначає рекомендовані точки.
Фото M.Bucka, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons18 точок · бл. 3 год огляду
Музей радомського села є скансеном на південно-західному краю Радома, у долині річки Mleczna. Музей заснували 1976 року, а відкрили 1980 року; першою перенесеною будівлею була дворова комора з Wilków. На 32,5 га стоять 80…
Переглянути мапу
Фото Igor123121, CC BY 4.0, Wikimedia Commons44 точки · бл. 3 год 30 хв огляду
Зоологічний сад у Кракові відкрили 6 липня 1929 року на пагорбі Pustelnik у Вольському лісі, приблизно за 8 км від центру міста. На майже 17 гектарах лісової території живе близько 1500 тварин 260 видів.…
Переглянути мапу
Фото Abraham, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons36 точок · бл. 4 год 30 хв огляду
Сілезький зоологічний сад розташований у Сілезькому парку, на межі Хожува й Катовіце, і займає понад 47 га. Його відкрили 1958 року, а сьогодні тут живе понад 200 видів тварин, від індійських слонів, білих носорогів…
Переглянути мапу