Лісникова хата ★Лісникова хата є адміністративною будівлею музею, що стоїть біля ставу в північній частині скансену, поруч із паркінгом. У її залах музей показує тимчасові виставки, тож варто зазирнути і перевірити, що саме можна побачити. Перед входом стоять дерев'яні народні скульптури.
Хата з Kargowa (перша пол. XVIII ст.) ★Хата з Kargowa в Зеленогурському повіті походить з першої половини XVIII століття. Це невеликий дім під чотирисхилим солом'яним дахом, з дуже низькою стелею, маленькими вікнами на чотири шибки і глиняною долівкою. У кухні з відкритим вогнищем облаштовано виставку про трави, а в другій, так званій білій світлиці, показано, як жила бідна родина.
Хата з Potrzebowo (1675) ★Хата з Potrzebowo в Лешненському повіті є одним із найстаріших датованих дерев'яних сільських будинків у Польщі: на стельовій балці в головній світлиці видно дату 1675 і теслярський знак. 1973 року її перенесли до Ochla як першу будівлю скансену. Частина стін має зрубну конструкцію, частина фахверкову з глиняним заповненням, а в малій світлиці облаштовано шевську майстерню родини Слівів (Śliwa) з Бабімостської землі.
Винна вежа з Budachów (XVIII ст.) ★Винна вежа з Budachów у Кросненському повіті є будівлею XVIII століття у фахверку, з мансардним дахом, дерев'яною галереєю і вежкою на верхівці. Вона стояла біля двору і служила господарству. На першому поверсі є преси для винограду, зокрема великий гвинтовий прес 1830 року, а поруч реконструйований винний льох і дві ділянки виноградної лози: на кілках і на шпалерах.
Корівник із Mariankowo (межа XVIII і XIX ст.) ★Корівник із Mariankowo має, як і стайня, висунуте горище, яке називають тремпелем, і дах із черепиці «бобровий хвіст», покладеної подвійним мереживом; саме на цих двох будівлях найкраще видно риси олендерської забудови. Інтер'єр служить складом і закритий для відвідувачів, але з подвір'я його добре видно. Поруч стоять мурована хлібна піч і голубник на стовпі.
Хата з Krobielewo (1803) ★Хата з Krobielewo в Мендзижецькому повіті, збудована 1803 року, є найстарішою будівлею садиби, яку зводили 20 років. У ній жили кілька поколінь, а облаштування походить переважно з довоєнних часів із навколишніх сіл. На горищі працює виставка «Skrzynie i kufry skąd i dokąd to» (Скрині й куфри: звідки і куди) про переселенців, які після війни привезли своє добро зі Східних Кресів. Перед будинком стоїть криниця з журавлем.
Господарська будівля з Królów (XVIII ст.) ★Невелика будівля для худоби з Królów, тобто приміщення для свійських тварин, належить до садиби з Cisowa. Її звели в мішаній конструкції: нижня частина має стіни з колод, а фронтон дерев'яний каркас, заповнений глиною. Дах критий стріхою, як і більшість будівель цієї лужицької садиби.
Хата з Cisowa (XVIII ст.) ★Хата з Cisowa в Жарському повіті, з кола Нижньої Лужиці, з'єднана з корівником і крита стріхою; як і вся садиба, вона походить з XVIII століття. Усередині показано предмети щоденного вжитку мешканців Східних Кресів і молочарську виставку «W koszuli się rodzi a nagi po świecie chodzi» (У сорочці народжується, а голим світом ходить) з різноманітним знаряддям для переробки молока.
Кузня з Kosieczyn (XVIII ст.) ★Кузня з Kosieczyn у Свебодзінському повіті є будівлею XVIII століття з польового каменю, з ґонтовим дахом, фахверковим фронтоном і піддашшям на трьох дерев'яних стовпах. Усередині збереглося обладнання: цегляний комин, піч із водою для гартування, два горни, два міхи і багато інструментів. Коваль кував коней, робив обручі, окуття і сільськогосподарське знаряддя для всього села.
Хата з Marcinów (кінець XVIII ст.) ★Хата з Marcinów у Жарському повіті походить з кінця XVIII століття, має стіни з колод і аркові піддашшя, характерні для лужицької архітектури. В одній світлиці відтворено сільський шкільний клас другої половини XX століття, а решту приміщень облаштовано як помешкання сільського вчителя 1950-х років. Діти можуть порівняти давній сільський клас зі своєю школою.
Хата з Królów (1798) ★Хата з Królów у Жарському повіті походить з 1798 року і крита стріхою. На фронтоні дошки викладено в орнамент, схожий на сонце, а декоративні вітрогони мають форму кінських голів. Усередині постійна виставка давніх іграшок, а в сінях облаштовано місце для гри наймолодших. Прилеглий до хати корівник служить складом.
Дзвіниця ★Висока дерев'яна дзвіниця стовпової конструкції, обшита дошками і накрита крутим шатровим дахом, стоїть у західній частині села, між садибами з Krobielewo і Pszczew. Її видно з багатьох місць скансену, тож за нею легко орієнтуватися. Поруч поставлено лави зі столами, де можна відпочити.
Хата з Pszczew (перша пол. XIX ст.) ★Дім із Pszczew у Мендзижецькому повіті збудували в першій половині XIX століття з колод, під дахом зі стріхи, як приклад дерев'яного містечкового будівництва. Ззовні він схожий на сільську хату, але інтер'єр має міський характер: чорні шпалери з рослинними візерунками відтворили за збереженими фрагментами, а меблі й речі міжвоєнного періоду приїхали разом із домом.
Буковинська садиба (2002) ★Буковинську садибу збудували 2002 року за зразком будинків з північної Румунії, звідки після Другої світової війни до Польщі приїхало багато поселенців. Перед хатою стоїть криниця з декоративною обудовою, а поруч сушарня для кукурудзи, з якої на Буковині варять мамалиґу. У хаті з широким піддашшям працює виставка про історію Буковини: документи, світлини, народні строї, килими і барвисто вишиті подушки.
Вітряк із Kiełcz (XIX ст.) ★Вітряк із Kiełcz у Новосольському повіті збудували в XIX столітті. Це козлак, тобто дерев'яний вітряк, що належить до найстаріших і найпоширеніших типів вітряків у Європі. Усередину ведуть сходи, закріплені ззовні. Він стоїть на відкритій луці в східній частині музею, між Буковинською садибою і Кам'яною садибою, і його добре видно вже з паркінгу.
Клуня з Krobielewo (1808)У клуні з Krobielewo, датованій 1808 роком, працює виставка «Maszyny rolnicze fabrycznej produkcji» (Сільськогосподарські машини фабричного виробництва): січкарні, молотарки, віялки і дробарки. Їх рухав кінний привід, який називали також манежем; його обертали коні або воли, що ходили по колу. Такий привід стоїть у садибі навпроти воріт клуні, тож легко побачити, як працював увесь пристрій.
Корівник із Krobielewo (1812)Корівник 1812 року належить до садиби з Krobielewo в Мендзижецькому повіті, яку будували 20 років, від хати 1803 року до комори 1823 року. Разом із хатою, стайнею з возівнею, коморою і клунею він замикає подвір'я одного господарства із Західної Великопольщі, з дерев'яними стінами і дахом зі стріхи.
Стайня з Krobielewo (1809)Стайня з возівнею 1809 року має п'ять приміщень. В одному облаштовано кімнату стайничого наймита, а в іншому виставку «Waga dobra miara» (Вага добра міра) про давні господарські міри, як-от шефель чи центнер, і про ваги, від пружинних до гирьових.
Клуня з Dąbrówka Wielkopolska (1847)Проїзна клуня 1847 року належить до садиби з Dąbrówka Wielkopolska у Свебодзінському повіті. Вона стоїть перпендикулярно до хати 1855 року, критої черепицею «бобровий хвіст», і до прилеглої до неї будівлі з возівнею і корівником. У садибі є також селянський льох під очеретяним дахом і дерев'яна вбиральня, а в хаті відбуваються освітні заняття.
Хлібна піч (олендерська садиба)Муровану з цегли хлібну піч із двосхилим дашком звели на подвір'ї олендерської садиби, щоб її доповнити. Вона добре поєднується з виставкою в сусідній стайні з Mariankowo, яка крок за кроком показує шлях від зерна через борошно до коржа, хліба і пряника.
Стайня з Mariankowo (межа XVIII і XIX ст.)Стайня з Mariankowo у Вольштинському повіті належить до олендерської садиби. Має характерний тремпель, тобто горище, висунуте за стіни, де сушили хміль та інші плоди, а також дах із черепиці «бобровий хвіст», покладеної подвійним мереживом. У стайні, кормовій і возівні працює виставка «Od ziarna zboża, mąki do podpłomyka, chleba i piernika» (Від зерна і борошна до коржа, хліба й пряника) з літньою кухнею, а позаду стоїть кінний привід.
Клуня із Sękowo (межа XVIII і XIX ст.)Крита соломою клуня із Sękowo в Новотомиському повіті замикає олендерську садибу. У ній працюють виставка «Gręplowanie wełny, sukno z Zielonej Góry» (Чесання вовни, сукно із Зеленої Гури) з машинами з неіснуючих уже заводів Polska Wełna і виставка «Chłopskie pojazdy zaprzęgowe» (Селянські запряжні вози) з майстернею стельмаха, який робив селянські вози на колесах і на полозах.
Комора з Krobielewo (1823)Комора з піддашшям 1823 року була наймолодшою будівлею садиби з Krobielewo; у музеї стоїть її реконструкція, бо оригінал згорів. Усередині скрині й бочки для зерна, вага, віялка, тобто млинок для очищення зерна, і жорна для ручного мелення.
Голубник (олендерська садиба)Голубник на високому дерев'яному стовпі стоїть на подвір'ї олендерської садиби, між корівником із Mariankowo і клунею із Sękowo. Його звели в музеї, як і хлібну піч, щоб доповнити садибу. Зблизька видно ряди отворів, крізь які залітали голуби, а діти можуть спробувати їх порахувати.
Курник із Drożków (1799)Дерев'яний курник із Drożków, датований 1799 роком, стоїть у глибині садиби з Marcinów. Його збудували з колод, як і хату, і вкрили стріхою. Йому понад 220 років, тож це добра нагода показати дітям, що в давньому селі навіть кури мали власну міцну будівлю.
Клуня з Cisowa (кінець XVIII ст.)Наприкінці садиби з Cisowa стоїть клуня кінця XVIII століття. У ній працює виставка «Rewolucja przemysłowa w rolnictwie» (Промислова революція в сільському господарстві) зі старовинними механічними сільськогосподарськими машинами. Перед воротами стоїть кінний привід, тобто механізм, який рухали запряжні тварини, схожий на ті, що в садибі з Krobielewo і біля стайні з Mariankowo.
Комора з Królów (XVIII ст.)До садиби з Cisowa заходять через двоповерхову проїзну комору з Królów, криту ґонтом. Усередині майстерня Людвіка Олексого (Ludwik Oleksy), місцевого скульптора, який помер 2024 року, з барвистими скульптурами багатьох видів птахів. Діти можуть спробувати впізнати птахів, яких знають із саду або лісу.
Корівник із Królów (межа XVIII і XIX ст.)Корівник із Królów стоїть навпроти хати в садибі з Marcinów і походить з межі XVIII і XIX століть. Має два приміщення для тварин, возівню і господарську частину, у якій показано теслярське, столярне й бондарське знаряддя, тобто таке, яким робили бочки.
Хата з Jurzyn (межа XVIII і XIX ст.)Хата з Jurzyn у Жарському повіті постала на межі XVIII і XIX століть. Має ґонтовий дах і фронтон із піддашшям, типовим для лужицької архітектури, а під спільним дахом корівник, у якому сьогодні живуть вівці. Усередині показано облаштування родин, переселених із колишнього Тернопільського воєводства, а в садибі стоять хлібна піч, гончарна піч, криниця з коловоротом і голубник із Drożków.
Хата з Jędrzychowiczki (кінець XVIII ст.)Хата з Jędrzychowiczki в Жарському повіті походить з кінця XVIII століття, має стіни з колод і очеретяний дах. У двох невеликих світлицях облаштовано інтер'єр поселенців, переселених після війни з Буковини: барвисті тканини, вишивки і розписана вручну дерев'яна скриня. Поруч зі світлицями два господарські приміщення.
Хата з Jędrzychowice (кінець XVIII ст.)Хата з Jędrzychowice в Жарському повіті, з кола Нижньої Лужиці, постала наприкінці XVIII століття з колод і має дах зі стріхи. Під одним дахом вона вміщує житлову частину, приміщення для тварин і возівню. Усередині облаштовано традиційну лужицьку хату, а в сінях стоять лозові кошики і знаряддя для обробки льону.
Хата з Lisów (сер. XVIII ст.)Хата з Lisów у Слубицькому повіті походить із середини XVIII століття, а майже 80 відсотків її каркаса становлять оригінальні балки, привезені з Lisów. Стіни фахверкові з глиняним заповненням: між балками дерев'яні кілки, обмотані соломою й обліплені глиною із січкою. Цю конструкцію можна побачити крізь засклені фрагменти на кутах хати. Сьогодні будівля служить для освітніх занять.
Корівник із Chotków (Кам'яна садиба)Корівник із Chotków у Жаганському повіті є частиною Кам'яної садиби, відтвореної за зразком кам'яних господарств колишньої Нижньої Сілезії. Усередині постійна виставка «Niezależny świat kolorami opisany» (Незалежний світ, описаний кольорами) про народний дух Любуської землі: мистецтво митців регіону та обрядові прикраси на Різдво, Новий рік і Великдень.
Корівник із Długie (Кам'яна садиба)Корівник із села Długie в Жаганському повіті належить до Кам'яної садиби, реконструйованої в музеї за зразком будівель XIX століття з півдня Любуської землі, тобто колишньої Нижньої Сілезії. Має кам'яні стіни, цегляні фронтони і дах із черепиці «бобровий хвіст». На поверсі тканини ручного ткання й етапи обробки льону, а на першому поверсі історія друкарства з колекцією друкарських машин.