Садиба з Dzierżanowo (1840) ★Хату із сінями посередині та двома кімнатами збудував 1840 року Wojciech Kinda, поєднавши стіни стовпово-пазової та фахверкової конструкції. Хлів із коровником, стайнею та возовнею, а також клуню обмазали глиною по дерев’яному каркасу, а подвір’я вимостили польовим каменем. Частину меблів, наприклад скриню, що вдає комод, господарі купили за гроші, зароблені в Рейнланді та Вестфалії.
Панський двір зі Studzieniec ★Одноповерховий панський двір із мансардним дахом, критим гонтом, збудували за зразком барокового двору, що стоїть у селі Studzieniec на півночі Великопольщі. На кутах від боку саду він має дві кутові прибудови (alkierze), форма яких походить від оборонних веж. У салоні, їдальні, спальні, бібліотеці та вітальні відтворено інтер’єри великопольської поміщицької родини міжвоєнного двадцятиліття, а довкола простягається парк із бароковим плануванням.
Корчма з Sokołów Budzyński (кінець XVIII ст.) ★Корчму з піддашшям на п’яти стовпах збудували наприкінці XVIII століття в Sokołów Budzyński на півночі Великопольщі. Вона має стіни стовпово-пазової конструкції та дах, критий очеретом. У шинковій кімнаті стоять прилавок, пляшки, кварти й кухлі, як у сільській корчмі 20-х років XX століття. У сінях є широкий комин із жердин, обплетених соломою, а в ньому хлібна піч; у маленькій конторці колись продавали гас.
Хата зі Zdrój (1602) ★Хата із західної Великопольщі значною мірою реконструйована, але зберегла оригінальні сволоки, і на одному з них вирізано дату 1602. Вона має стіни стовпово-пазової конструкції та стрімкий двосхилий дах, а двері, що обертаються на п’ятах, замикає дерев’яний замок. Тут облаштовано житло органіста з родиною 20-х років XX століття з кімнатою, сінями та коморою для тварин, а біля хати є маленький город із квітами.
Костел св. Анни і св. Лаврентія з Wartkowice (1719) ★Дерев’яний костел св. Анни і св. Лаврентія збудували 1719 року у Wartkowice, а в XIX столітті до нього добудували каплицю, ризницю та притвор. До музею його перенесли в 1997-2001 роках. Усередині є барокові вівтарі, хрестильниця, тріумфальна балка, орган і фрагменти барокових розписів у пресвітерії, а над навою здіймається вежечка з сигнатуркою (малим дзвоном).
Сушарня хмелю з Chojniki ★У дерев’яній сушарні хмелю з Chojniki облаштовано виставку на стендах «Dziedzictwo nowotomyskich olędrów. Chmiel, historia uprawy w Wielkopolsce» («Спадщина олендрів з околиць Nowy Tomyśl. Хміль, історія вирощування у Великопольщі»). Стенди розповідають про вирощування й переробку хмелю довкола Nowy Tomyśl, що сягає XV століття, про олендерське поселення та про купця Józef Jakub Flatau, якого називали прусським хмелевим королем.
Олендерська садиба з Nowy Tomyśl (1823) ★Садиба показує, як будували й господарювали олендри, поселенці, які у XVIII столітті заселили заболочені землі західної Великопольщі. Хата походить з 1823 року, хлів із в’їздом на горище (трембель) з 1865 року, а на краю обійстя стоїть окрема хлібна піч. У хаті євангелицької родини початку XX століття є вбудовані шафки, ліжко з балдахіном і скрині з написами німецькою, але немає релігійних образів.
Водяний млин з Wierzenica (XIX ст.) ★У будівлі млина XIX століття з Wierzenica працює галерея сучасної великопольської непрофесійної скульптури. Унизу стоїть близько чотирьохсот скульптур із дерева та глини: фігурки святих, каплички й вівтарики, а також казкові персонажі, мисливські сцени та тварини. Нагорі можна познайомитися приблизно з сорока митцями з Великопольщі, від народжених наприкінці XIX століття до наймолодшого, 1983 року народження.
Хата з Gaj (друга пол. XIX ст.)Хату із сінями посередині, двома кімнатами та двома комірками збудував у другій половині XIX століття Ignacy Małolepszy; вона має стіни стовпово-пазової конструкції та солом’яний дах. У сінях два комини, з’єднані над стелею коптильнею, і долівка з польового каміння. Інтер’єр показує, як між війнами тут жила заможна селянська родина з господарством 32 га, а хату успадковували по жіночій лінії.
Садиба з Sulmierzyce (1750)Хату із сінями та двома кімнатами збудували 1750 року, про що свідчить напис на середньому сволоку в головній кімнаті: «O jak piękna kompania Jezus Józef i Maria» («О яке гарне товариство: Ісус, Йосип і Марія»). До хати прилягає мурований хлів, а виступний дах утворює над фасадною стіною піддашшя. Усередині облаштовано житло гончаря з майстернею в малій кімнаті та сушарнею горщиків у комірці, а на подвір’ї стоїть піч для випалювання посуду.
Садиба з Wolica (1841)Хату з піддашшям без стовпів 1841 року спорудив Wojciech Owczarek, про що нагадує напис на сволоку в кімнаті, а комору, хлів і клуню добудували після 1864 року. Садиба зі східної Великопольщі показує життя середньо заможної селянської родини наприкінці XIX століття. У кімнаті стоїть розписна посагова скриня, над ліжками висять образи святих, а на подвір’ї є криниця з журавлем.
Садиба з Dobrzec (друга пол. XIX ст.)Садиба заможних господарів зі східної Великопольщі: простора хата 1882 року з напіввальмовим дахом, клуня на сохах, тобто на стовпах, роздвоєних угорі, і хлів із навісом. У великій кімнаті стоять старі меблі, що лишилися від дідів, а в малій гарнітур, куплений у місті, як у 20-х роках XX століття. У садку біля клуні є пасіка з колодним вуликом, солом’яними кошиками та скриньковими вуликами.
Садиба з Ołobok (середина XIX ст.)Обійстя господаря-колісника середини XIX століття з південно-східної Великопольщі: хата, комора з піддашшям на двох стовпах, клуня, хлів і двокамерний льох із болотної руди. У комірці хати працює майстерня колісника з ножним токарним верстатом, а в малій кімнаті лежить приладдя для плетіння із соломи, яким славився Ołobok. У садку стоїть домашня капличка з фігуркою Серця Ісусового.
Хата комірника з Godziesze WielkieНевелика хата під солом’яною стріхою з Godziesze Wielkie показує, як жили комірники, тобто найбідніші мешканці села без власної землі, які наймалися на роботу до господарів. Вона стоїть біля садиби з Dobrzec, за плотом, сплетеним із лози, поруч із маленьким квітником.
Плебанія з NoskowoДім священника стоїть навпроти костелу з Wartkowice, за парканом на цегляних стовпчиках, з невеликим ґаночком біля входу. Він належить до садиби плебанії, яка, за словами музею, показує життя й господарство давньої сільської парафії. Поруч стоять хата органіста зі Zdrój і капличка св. Роха.
Дзвіниця з Sokołów BudzyńskiДерев’яна дзвіниця з Sokołów Budzyński стоїть зовсім поруч із костелом з Wartkowice, за тією самою огорожею. Це висока вежа, обшита дошками й накрита чотирисхилим дашком, на якій вішали дзвони, що скликали вірян на богослужіння.
Хата з Dziekanowice (XIX ст.)Фахверкова хата XIX століття з самих Dziekanowice, звернена до дороги широким боком, з двома кімнатами, двома сінями, коморою та кутовою прибудовою. У ній розміщено виставку «Dziekanowice i ich mieszkańcy» («Dziekanowice та їхні мешканці») про історію села від угоди селян із прусською державою в першій половині XIX століття до початку XXI століття, про хліборобів, ремісників і вчителів. Особливе місце відведено родині колишніх власників хати.
Хазацька садиба із Zielona Wieś (друга пол. XIX ст.)Хата з двома кімнатами, сінями та двома коморами другої половини XIX століття є прикладом обійстя халупника, тобто селянина з малим наділом. Її перенесли з Hazy, кількох сіл над річкою Орля, заселених людьми з сусідньої Сілезії. Останнім мешканцем був сільський швець Tomasz Musielak, який удосконалював своє ремесло, служачи в прусському війську.