Прогулянка починається біля мосту до замку на вулиці Замковій, поруч із входом до дендропарку. Авто залиште на платній парковці біля замку або на Провенті, приблизно 5 хвилин пішки. Дендропарк відкритий щодня цілий рік; у сезон вхід платний, а квитки до замку продають окремо. Безкоштовні вбиральні в дендропарку працюють із травня до вересня, біля входу є платна. Собак пускають на повідку. Якщо ви вже в дендропарку, Turi поведе від найближчої точки.
Удома відкрийте місце в Turi і торкніться «Зберегти офлайн»: мапа, описи і фото працюватимуть без зв’язку.
Найдальші точки відвідайте на початку, поки ще є сили.
Позначайте одразу, і на виході знатимете, що залишилося.
Замок у Курніку у застосунку Turi
Позиція наживо, маршрут від точки до точки, описи, які можна читати й слухати. Безкоштовно, без акаунта, також англійською, німецькою та українською.
Той самий план, що й у застосунку. Торкніться точки, щоб побачити фото і опис; у Turi ви побачите на ньому й себе.
1рекомендовані, у порядку маршрутуінші точкиWCтуалети, їжа, каси
План: OpenStreetMap (ODbL) і BDOT10k GUGiK, звірений з аерофотознімками. Описи і фото: Turi та Wikimedia Commons. Щось не так? Повідомте про це в застосунку, у картці точки.
Варто побачити
Неоготичний замок на острові, оточеному ровом, і найстаріший дендропарк Польщі, заснований 1826 року Титусом Дзялинським. У замку розміщені музей і Курніцька бібліотека з рукописами Міцкевича, а в парку нібито ночами гуляє Біла Дама. Прогулянка веде довкола замку й через дендропарк: до магнолій та азалій, старих тисів і найстаріших у Польщі болотяних кипарисів.
Фото Tomasz Stachowiak, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons1
Будівля / пам’ятка
Замок у Курніку
Тут ви починаєте, біля мосту через рів. Замок стоїть на штучному острові, а найдавніший відомий договір на його будівництво, з теслею Миколаєм, датується 1426 роком, тож у 2026 році замку виповнюється 600 років. Сучасного вигляду в стилі англійської неоготики йому надав у середині XIX століття Титус Дзялинський, пам’ятник якому стоїть за кілька кроків звідси. Дзялинський хотів, щоб замок служив народові як музей і бібліотека. Курніцька бібліотека має сьогодні близько 400 тисяч томів, серед них рукописи Міцкевича, Словацького й Наполеона. Над входом пошукайте герб Огончик Дзялинських і герб Єліта Замойських, а біля сходів мосту чавунних пса й кабана.
Фото Diego Delso, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons2
Будівля / пам’ятка
Вежа і Чорний місток
Зі сходу замок виглядає зовсім інакше: над світлими мурами здіймається кругла вежа з червоної цегли, яку добудував Титус Дзялинський. Кожен із чотирьох фасадів замку спроєктовано по-різному, тож його варто обійти довкола. Зубці й бійниці є лише прикрасою, бо в XIX столітті замок був уже резиденцією, а не фортецею. Дерев’яний Чорний місток, на якому ви стоїте, збудували приблизно в середині XIX століття й перебудували 1926 року. Рів очищали майже десять років, до 2020 року.
Фото Diego Delso, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons3
Атракція
Індійська арка і Біла Дама
З півдня замок прикрашає велика арка, імовірно створена за зразком Королівського павільйону в Брайтоні й опосередковано індійської архітектури; вона нагадує арки Тадж-Махалу. З парком по цей бік пов’язана найвідоміша курніцька легенда. Теофіла з Дзялинських Шолдрська-Потулицька у XVIII столітті перебудувала замок на бароковий палац і заклала поруч французький сад, а в замку висить її портрет у білій сукні. Кажуть, що незадовго до півночі вона сходить із картини й іде до парку, де на неї чекає вершник на чорному коні. Разом вони проїжджають алеями й зникають із першим промінням сонця. Теофіла померла 1790 року й похована в костелі Всіх Святих, за кількасот метрів на північ від замку.
Фото No machine-readable author provided.…, Public domain, Wikimedia Commons4
Рослини
Магнолії
У квітні й травні цей куточок стає рожево-білим від квітів магнолій, і дендропарк тоді святкує їхнє цвітіння. Деревовидні магнолії, яким понад сто років, належать до найцінніших екземплярів колекції. Дендропарк заснував 1826 року Титус Дзялинський, а його син Ян збільшив колекцію приблизно до 1500 видів і сортів; поруч стоїть пам’ятник засновникам дендропарку. Сьогодні на понад 50 гектарах росте понад 3500 видів і сортів дерев і кущів. Це найстаріший і найбагатший дендропарк Польщі, якому 2026 року виповнюється 200 років.
Фото Sylwia Ufnalska, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons5
Рослини
Болотяні кипариси
Ці дерева походять із боліт на південному сході США, а курніцькі болотяні кипариси є найстарішими в Польщі. Найбільший має близько 27 метрів заввишки й понад 5 метрів в обхваті. Погляньте на землю довкола стовбурів: із неї стирчать дерев’яні колінця, тобто пневматофори. На болотах вони допомагають корінню дихати. Болотяний кипарис є хвойним деревом, яке восени стає рудим і скидає хвою, як модрина.
Фото nieznany autor, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons6
Рослини
Азалії та рододендрони
У травні цей куточок цвіте рожевим, фіолетовим і помаранчевим, і дендропарк влаштовує тоді Дні азалій і рододендронів. Азалії й рододендрони є кущами одного роду, Rhododendron. Рододендронами зазвичай називають вічнозелені, а азаліями ті, що скидають листя на зиму. Загляньте сюди й поза сезоном: шкірясте листя рододендронів лишається зеленим усю зиму.
Фото MOs810, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons7
Будівля / пам’ятка
Парковий павільйон і Тисові покої
Восьмигранна ротонда походить із середини XVIII століття й залишилася від французького саду, який облаштувала тут Теофіла Потулицька, тобто Біла Дама. У 1840-х роках Титус Дзялинський добудував до неї крило й облаштував у ньому бібліотеку. Біля павільйону стоїть стовбур ялівця з Непель над Бугом. Поруч починається освітня стежка Тисові покої серед старих тисів. Тис у Польщі охороняється, а його хвоя й насіння отруйні, тож нічого тут не зривайте. З травня до вересня біля павільйону працює безкоштовна вбиральня.
Фото Krzysztof Ziarnek, Kenraiz, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons8
Атракція
Валун Каєтана Келісінського
Цей валун вшановує Каєтана Келісінського, графіка й рисувальника, який воював у Листопадовому повстанні. З 1839 року він був бібліотекарем Титуса Дзялинського: уклав перші каталоги Курніцької бібліотеки й допомагав перебудовувати замок і сад. Він малював костели й пам’ятки Великопольщі, і його рисунки сьогодні є цінним джерелом для істориків. Помер у Курніку 1849 року, маючи лише 40 років.
Фото Andrzej Otrębski, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons9
Рослини
Освітня галявина і Дерева світу
Освітня галявина носить ім’я професора Пшибильського, науковця курніцького Інституту дендрології Польської академії наук, який опікується дендропарком із 1952 року. Через сад веде також стежка Дерева світу, відкрита 2010 року. На відрізку 3,5 кілометра ви познайомитеся з 25 видами дерев із Північної Америки, Азії та Європи. Біля кожного дерева стоїть табличка з мапкою, звідки воно походить, і цікавинками про його значення в культурі. Спробуйте вгадати континент за формою листя, перш ніж прочитаєте табличку.
Фото Palacrogalin, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons10
Рослини
Алея генеральші Замойської
Липову алею висадили близько 1890 року й назвали на честь Ядвіги Замойської, доньки Титуса Дзялинського й дружини генерала Владислава Замойського, звідси генеральша. 1882 року вона заснувала в Курніку Школу домашньої праці жінок, де дівчата вчилися куховарити й шити, а також історії Польщі, літератури й малювання. Її син Владислав 1924 року передав замок, бібліотеку й дендропарк народові. Сьогодні замком і бібліотекою опікується Польська академія наук. Звідси поверніться алейками до брами біля замку.
Усі точки (12)
Згруповано як у легенді плану. Зірочка позначає рекомендовані точки.
Будівля / пам’ятка 3
Замок у Курніку ★Тут ви починаєте, біля мосту через рів. Замок стоїть на штучному острові, а найдавніший відомий договір на його будівництво, з теслею Миколаєм, датується 1426 роком, тож у 2026 році замку виповнюється 600 років. Сучасного вигляду в стилі англійської неоготики йому надав у середині XIX століття Титус Дзялинський, пам’ятник якому стоїть за кілька кроків звідси. Дзялинський хотів, щоб замок служив народові як музей і бібліотека. Курніцька бібліотека має сьогодні близько 400 тисяч томів, серед них рукописи Міцкевича, Словацького й Наполеона. Над входом пошукайте герб Огончик Дзялинських і герб Єліта Замойських, а біля сходів мосту чавунних пса й кабана.
Вежа і Чорний місток ★Зі сходу замок виглядає зовсім інакше: над світлими мурами здіймається кругла вежа з червоної цегли, яку добудував Титус Дзялинський. Кожен із чотирьох фасадів замку спроєктовано по-різному, тож його варто обійти довкола. Зубці й бійниці є лише прикрасою, бо в XIX столітті замок був уже резиденцією, а не фортецею. Дерев’яний Чорний місток, на якому ви стоїте, збудували приблизно в середині XIX століття й перебудували 1926 року. Рів очищали майже десять років, до 2020 року.
Парковий павільйон і Тисові покої ★Восьмигранна ротонда походить із середини XVIII століття й залишилася від французького саду, який облаштувала тут Теофіла Потулицька, тобто Біла Дама. У 1840-х роках Титус Дзялинський добудував до неї крило й облаштував у ньому бібліотеку. Біля павільйону стоїть стовбур ялівця з Непель над Бугом. Поруч починається освітня стежка Тисові покої серед старих тисів. Тис у Польщі охороняється, а його хвоя й насіння отруйні, тож нічого тут не зривайте. З травня до вересня біля павільйону працює безкоштовна вбиральня.
Атракція 2
Індійська арка і Біла Дама ★З півдня замок прикрашає велика арка, імовірно створена за зразком Королівського павільйону в Брайтоні й опосередковано індійської архітектури; вона нагадує арки Тадж-Махалу. З парком по цей бік пов’язана найвідоміша курніцька легенда. Теофіла з Дзялинських Шолдрська-Потулицька у XVIII столітті перебудувала замок на бароковий палац і заклала поруч французький сад, а в замку висить її портрет у білій сукні. Кажуть, що незадовго до півночі вона сходить із картини й іде до парку, де на неї чекає вершник на чорному коні. Разом вони проїжджають алеями й зникають із першим промінням сонця. Теофіла померла 1790 року й похована в костелі Всіх Святих, за кількасот метрів на північ від замку.
Валун Каєтана Келісінського ★Цей валун вшановує Каєтана Келісінського, графіка й рисувальника, який воював у Листопадовому повстанні. З 1839 року він був бібліотекарем Титуса Дзялинського: уклав перші каталоги Курніцької бібліотеки й допомагав перебудовувати замок і сад. Він малював костели й пам’ятки Великопольщі, і його рисунки сьогодні є цінним джерелом для істориків. Помер у Курніку 1849 року, маючи лише 40 років.
Рослини 5
Магнолії ★У квітні й травні цей куточок стає рожево-білим від квітів магнолій, і дендропарк тоді святкує їхнє цвітіння. Деревовидні магнолії, яким понад сто років, належать до найцінніших екземплярів колекції. Дендропарк заснував 1826 року Титус Дзялинський, а його син Ян збільшив колекцію приблизно до 1500 видів і сортів; поруч стоїть пам’ятник засновникам дендропарку. Сьогодні на понад 50 гектарах росте понад 3500 видів і сортів дерев і кущів. Це найстаріший і найбагатший дендропарк Польщі, якому 2026 року виповнюється 200 років.
Болотяні кипариси ★Ці дерева походять із боліт на південному сході США, а курніцькі болотяні кипариси є найстарішими в Польщі. Найбільший має близько 27 метрів заввишки й понад 5 метрів в обхваті. Погляньте на землю довкола стовбурів: із неї стирчать дерев’яні колінця, тобто пневматофори. На болотах вони допомагають корінню дихати. Болотяний кипарис є хвойним деревом, яке восени стає рудим і скидає хвою, як модрина.
Азалії та рододендрони ★У травні цей куточок цвіте рожевим, фіолетовим і помаранчевим, і дендропарк влаштовує тоді Дні азалій і рододендронів. Азалії й рододендрони є кущами одного роду, Rhododendron. Рододендронами зазвичай називають вічнозелені, а азаліями ті, що скидають листя на зиму. Загляньте сюди й поза сезоном: шкірясте листя рододендронів лишається зеленим усю зиму.
Освітня галявина і Дерева світу ★Освітня галявина носить ім’я професора Пшибильського, науковця курніцького Інституту дендрології Польської академії наук, який опікується дендропарком із 1952 року. Через сад веде також стежка Дерева світу, відкрита 2010 року. На відрізку 3,5 кілометра ви познайомитеся з 25 видами дерев із Північної Америки, Азії та Європи. Біля кожного дерева стоїть табличка з мапкою, звідки воно походить, і цікавинками про його значення в культурі. Спробуйте вгадати континент за формою листя, перш ніж прочитаєте табличку.
Алея генеральші Замойської ★Липову алею висадили близько 1890 року й назвали на честь Ядвіги Замойської, доньки Титуса Дзялинського й дружини генерала Владислава Замойського, звідси генеральша. 1882 року вона заснувала в Курніку Школу домашньої праці жінок, де дівчата вчилися куховарити й шити, а також історії Польщі, літератури й малювання. Її син Владислав 1924 року передав замок, бібліотеку й дендропарк народові. Сьогодні замком і бібліотекою опікується Польська академія наук. Звідси поверніться алейками до брами біля замку.