Двогорбий верблюд ★Двогорбий верблюд походить зі степів і пустель Середньої Азії; дикі двогорбі верблюди ще живуть у пустелі Гобі. Він може місяцями обходитися без води, а коли п’є, випиває за раз навіть 120 літрів. У горбах він накопичує жир, з якого організм бере енергію та воду. Гданське стадо з’явилося в 90-х роках в обмін на карантин 50 верблюдів із Казахстану, а 2025 року тут народилося маля.
Мала панда ★Мала панда походить із прохолодних бамбукових лісів біля підніжжя Гімалаїв, від Непалу до М’янми та західного Китаю. Більшість часу вона проводить на дереві, а найактивніша на світанку та в сутінках. Бамбук становить аж 95% її їжі. Біологи описали її 1825 року, на 50 років раніше за велику панду. Улітку доглядачі годують малих панд при відвідувачах.
Альпака ★Альпака живе лише як свійська тварина, в Андах Перу, Болівії та Чилі, на висоті від 3500 до 5000 м. Вона живе родинними групами з одним самцем, самицями та малятами. Коли наближається чужак, альпака попереджає стадо різкими пискливими звуками, а захищаючись, може хвицнути або плюнути. До Гданська альпаки потрапили в 90-х роках разом із верблюдами.
Євразійська рись ★Рись живе у великих лісах Європи та Азії й полює із засідки, часом чатуючи на товстій гілці. Китиці на вухах діють як антена: збирають звуки, тож рись чудово чує. Доросла рись з’їдає до 2,5 кг м’яса на день. 2025 року гданські рисі переселилися на перебудований колишній вигул тигрів, а зоопарк бере участь у програмі охорони рисей у природі.
Вівцебик ★Вівцебик живе в арктичній тундрі Північної Америки, Гренландії та Азії й харчується травами, арктичною вербою, мохами та лишайниками. У разі небезпеки стадо утворює щільне коло або лінію: бики стають попереду, а самиці й телята ховаються за ними. Хоч вівцебики здаються повільними, вони швидкі та спритні, а в шлюбний період самці на великій швидкості стикаються головами.
Зубр ★Зубр є найбільшим наземним ссавцем Європи; на волі він живе, зокрема, в Біловезькій пущі, Бещадах і Західному Помор’ї. Взимку його захищає тришарове хутро. Корови з телятами утворюють стада, а молоді бики віком близько 3 років переходять до груп самців. У серпні починається шлюбний період, і тоді бики видають характерне глухе рохкання. Зубри були в колекції зоопарку вже 1957 року.
Такін мішмі ★Такін походить зі східних Гімалаїв і Тибетського нагір’я, де живе на скелястих схилах навіть до 5000 м. Він живе невеликими групами на чолі з найсильнішим самцем, а взимку спускається нижче, в хащі рододендронів і бамбука. Усе його хутро вкриває масляниста виділина з сильним запахом, яка захищає від туману й дощу. Найближчий родич такіна: вівцебик.
Пугач ★Пугач є найбільшою совою Європи, що живе в лісах, горах і навіть пустелях Європи та Азії. Полює переважно кілька годин після заходу сонця та перед світанком: ловить гризунів, зайців і навіть птахів завбільшки з чаплю. Пари вірні одна одній, а яйця самиця відкладає вже пізньої зими. З 2015 року пугачі мають у зоопарку нові, значно більші вольєри.
Андський кондор ★Андський кондор живе в Андах, від Венесуели до Вогняної Землі, і більшу частину дня ширяє в пошуках падалі. Пари разом усе життя, а самиця відкладає одне яйце раз на два роки, просто на скельний виступ. Гданський зоопарк славиться розведенням кондорів: 2009 року пара отримала експозицію з водоспадом і скельними виступами, а 2013 року нові, більші вольєри.
Рожевий фламінго ★Рожеві фламінго живуть в Африці, Азії та Південній Європі на мілинах лагун і солоних озер, зграями, що налічують навіть тисячі птахів. Вони їдять із мулу водорості, ракоподібних і личинок комах, а гнізда будують із мулу у формі горбика. У Гданську пташенята вилуплюються щороку, а підрослі малята збираються разом у «ясла». Улітку можна побачити показове годування фламінго.
Чорно-білий вари ★Лемур із вологих лісів східного Мадагаскару, що перебуває під критичною загрозою: його дика популяція за останні десятиліття скоротилася більш ніж на 80%. У групі зазвичай керує самиця, а про небезпеку попереджає гучний рев. Самиці будують гнізда й переносять малят у пащі. Пара Tanjona і Sakina живе тут з 2024 року в павільйоні з островом біля ресторану й уже має малят 2025 і 2026 років.
Білощокий гібон ★Невелика людиноподібна мавпа без хвоста з Лаосу, В’єтнаму та південного Китаю, що перебуває під критичною загрозою. Самці чорні з білими щоками, а самиці бежеві; малята народжуються світлими й темніють за два роки. Гібони гойдаються на довгих руках із гілки на гілку, а родини перегукуються гучним співом. У Гданському зоопарку вони живуть на острові на ставку.
Сірий вовк ★Вовк живе в лісах і степах Європи та Азії родинними зграями по 5-9 тварин, у яких потомство має лише домінантна пара. Полює переважно на великих тварин, як-от лосів та оленів. За добу зграя може пройти навіть 200 км, зазвичай уночі. Вовченята народжуються сліпими й глухими та важать близько пів кілограма. Вигул вовків лежить серед лісу на краю зоопарку.
Лось ★Лось живе в заболочених лісах Північної Європи, Азії та Північної Америки. Він важить від 270 до 600 кг, а широко розставлені пласкі ратиці дають йому змогу ходити болотами й снігом. Він чудово плаває і навіть пірнає, а також має відмінний слух і нюх. Найактивніший на світанку та на заході сонця. Лосі були в колекції Гданського зоопарку вже 1957 року.
Калімантанський орангутан ★Орангутани з Борнео є найбільшими ссавцями, що живуть на деревах: дорослий самець може важити навіть 100 кг, а самиці вдвічі менші. Молодий орангутан до 5 років повністю залежить від матері. У природі орангутанам загрожує вирубування лісів під плантації олійної пальми, тому зоопарк веде кампанію «Ocalmy orangutany» («Врятуймо орангутанів») #olejolej і підтримує охорону виду в природі. Вони живуть у цілорічному павільйоні людиноподібних мавп.
Звичайний шимпанзе ★Шимпанзе живуть у лісах Центральної та Східної Африки групами, у яких спілкуються звуками, жестами й мімікою. Щоб витягати термітів, вони використовують палички, а щоночі будують на дереві нове гніздо. Найдовше в гданській групі живе самиця Lola, а наймолодший її син Sati. Шимпанзе живуть у павільйоні людиноподібних мавп із цілорічною експозицією, відкритому восени 2005 року.
Мандрил ★Мандрили походять із дощових лісів центрально-західної Африки. День вони проводять на землі, а на ніч вилазять на дерева. Найбарвистіший дорослий самець із червоно-синьою мордою; погрожуючи суперникові, він широко роззявляє пащу й показує ікла завдовжки 6,5 см. Узимку мандрилів можна побачити крізь скло в павільйоні, відкритому наприкінці 2016 року.
Манул ★Невеликий пухнастий кіт зі степів і гір Азії, від Ірану до Монголії, який має найгустішу шерсть з усіх котів і круглі зіниці, як у людини. Він не швидкий, тож полює з укриття на гризунів, пищух і птахів. 2025 року зоопарк перебудував для манулів колишній вольєр пум, і того ж року вперше в історії зоопарку тут народилися манулята.
Рудий кенгуру ★Рудий кенгуру є найбільшим кенгуру, що живе на сухих луках і в напівпустелях західної та центральної Австралії. Він стрибає на задніх лапах зі швидкістю до 60 км/год, одним стрибком долає близько 8 м і підскакує майже на 2 м. Активний переважно прохолодними вечорами та вночі. Маля народжується вже через 33 дні, сліпе, голе й завдовжки 2 см, і далі росте в сумці матері.
Очковий пінгвін ★Очкові пінгвіни живуть лише на узбережжях Південної Африки й віддаляються від берега зазвичай щонайбільше на 40 км. Кожен має інший візерунок цяток на череві та під крилами. У групі пошукайте зовсім білу Kokosanka: вона вилупилася тут 12 грудня 2018 року і, за даними зоопарку, це єдиний такий пінгвін-альбінос цього виду в зоопарках світу. Пінгвінів годують при відвідувачах майже щодня.
Сірий тюлень ★Сірі тюлені живуть у північній Атлантиці та Балтійському морі, а в Польщі їх найчастіше можна побачити в Гданській і Пуцькій затоках. Вони пірнають глибше ніж на 200 м і витримують під водою близько 20 хвилин, а сплять навіть під водою. Біля басейну щодня проходить показове годування, під час якого доглядачі показують також медичні тренування тюленів. Зоопарк бере участь у програмі охорони сірих тюленів у природі.
Гірський бонго ★Рідкісна антилопа з гірських дощових лісів Кенії зі світлими смугами на рудій спині, які маскують її в гущавині. У неї великі вуха, а тікаючи крізь хащі, вона біжить із піднятою головою, щоб роги прилягали до шиї й не чіплялися за гілки. Сіль злизує на природних солонцях. У природі лишилося лише близько 70-80 дорослих бонго.
Гепарди ★Гепард живе в саванах і на відкритих просторах Африки, а нечисленні також в Ірані. На короткій дистанції він розганяється понад 100 км/год, і в цьому йому допомагають довгі ноги, гнучкий хребет і великі ніздрі. Розводити гепардів складно, бо вид має дуже малу генетичну різноманітність; 2026 року на спроби розмноження сюди приїхав з Ополя самець Yobo. Зоопарк також підтримує охорону гепардів у природі.
Сурикат ★Сурикати походять із посушливих районів Південної Африки й живуть колоніями до 30 тварин, у яких вартові висліджують ворогів, а інші доглядають малят. Вони стійкі до отрути деяких змій і скорпіонів. Навесні 2026 року молоді сурикати на ім’я Skipper і Kowalski оселилися в павільйоні жираф, а старша група переїхала ближче до мавп’ятника.
Угандійська жирафа ★Угандійські жирафи живуть у саванах на заповідних територіях Кенії та Уганди й ходять інохіддю, піднімаючи водночас обидві ноги з одного боку тіла. Доросла жирафа важить від 830 до 1200 кг і з’їдає понад 50 кг листя на день. У грудні 2025 року тут народилася перша в історії Гданського зоопарку жирафа, Cardi, донька Alia та Aki. У групі живуть також старійшина Wiechu та молода Ivie.
Рівнинний тапір ★Тапір: самітник із заболочених низинних лісів Південної Америки. День він проводить уві сні в заростях, а після заходу сонця ходить по дну річок у пошуках водяних рослин. Він добре плаває, а купання допомагають йому позбутися паразитів і сховатися від ягуара чи пуми. Маля стає самостійним у 7 місяців, а тапіри доживають до 30 років.
Карликовий бегемот ★Карликовий бегемот живе в лісах біля води в Західній Африці, і його відкрили лише наприкінці XIX століття. День він часто проводить у вологому болоті, бо його шкіра легко пересихає, а годується вночі. З 2021 року він живе в колишньому павільйоні метеликів (Motylarnia) і на вигулі, де раніше жили звичайні бегемоти. У березні 2026 року в самиці Malela та самця Sapo тут народилася донечка.
Капібара ★Найбільший гризун світу, що важить навіть 66 кг, живе біля водойм Південної Америки групами від 10 до 30 тварин. Капібара чудово плаває й може залишатися під водою 5 хвилин. У посліді народжується від 2 до 8 малят, які невдовзі після народження встають і ходять. Улітку доглядачі годують капібар при відвідувачах.
Зебра Чапмана ★Зебра Чапмана є підвидом степової зебри із саван Східної та Південної Африки. Вона живе родинами з одним жеребцем, кількома кобилами та лошатами, а в сухий сезон уміє викопати в землі яму для води завглибшки до 50 см. Навесні 2026 року в Гданську народилися двоє лошат, які вже через два тижні скубли траву. Зебри ділять вигул із жирафами.
Рожевий пелікан ★Рожевий пелікан належить до найважчих літаючих птахів і важить до 11 кг. Під дзьобом у нього мішок, що вміщує до 13 літрів і діє як сітка для риби, а пелікани рибалять командою. Він живе колоніями біля великих озер і в дельтах річок Африки, Європи та Азії. До Гданська пелікани потрапили в 90-х роках разом із верблюдами та фламінго, а живуть на острові на ставку.
Ангольський лев ★Ангольські леви походять із південно-західної Африки і, на відміну від інших котів, живуть групами, у яких полюють переважно самиці. До Гданська вони приїхали в жовтні 2014 року: самець Arco з Лісабона та левиці з Франції, і родина дочекалася численного потомства. Вигул має близько 2 га та кілька оглядових майданчиків, тож варто обійти його довкола; леви відпочивають навіть 20 годин на добу.
Барханний кіт ★Невеликий кіт із пустель Північної Африки та Азії з великими вухами, які допомагають віддавати тепло, і густою шерстю між пальцями, що захищає лапи від гарячого піску. Гданський зоопарк єдиний у Польщі має барханних котів: вони живуть у павільйоні левів з 2015 року. Улітку 2026 року кошенят народили дві самиці, Maolie і Sahira; батько: самець, якого доглядачі звуть Darek.
ВікуньяВікунья є найменшою родичкою верблюда: вона важить лише 35-45 кг. Живе високо в Андах, на плоскогір’ях від 3200 до 5800 м, а в розрідженому повітрі їй допомагає велике серце. Вона мусить щодня пити, тож тримається поблизу води. Маля стає на ноги вже через 15 хвилин після народження. Зображення вікуньї є на гербі Перу.
КеаКеа: папуга з гір Південного острова Нової Зеландії, яку вважають єдиною папугою, що живе в горах, навіть на засніжених схилах. Вона дуже розумна й уміє розв’язувати складні завдання. Зовні в неї оливково-зелене пір’я, а в польоті видно помаранчевий спід крил. Дві кеа приїхали в січні 2026 року із зоопарку в Мюнстері до перебудованого вольєра біля адміністративної будівлі.
Лісовий кітЛісовий кіт: дикий кіт європейських лісів; у Польщі він живе лише в частині Підкарпаття та Малопольщі. Він самітник, полює переважно пізно по обіді та на світанку на гризунів, зайців і птахів, а лігво влаштовує в порожніх стовбурах і під корінням. Дряпаючи дерева, він не лише гострить кігті, а й залишає запах залоз на лапах. Біля вольєра лісових котів працює сезонний ресторан Leśny Młyn.
Триколірна білкаБілка з лісів Південно-Східної Азії: Малайського півострова, Суматри та Борнео. Найактивніша вона на світанку та в сутінках. Хвіст допомагає їй тримати рівновагу, під час стрибків працює як кермо, а ще служить прапорцем, щоб подавати знаки іншим. Коли їсть, вона присідає й тримає їжу в передніх лапках, а трелями та свистом показує, що схвильована. Живе в павільйоні разом із бінтуронгами.
ЛамаЛама живе лише як свійська тварина, переважно в Андах Перу та Болівії. Вона дуже товариська й живе стадами, у яких часом плює на інших лам, щоб навести лад, а самці борються за вище становище. Попри сварки, лами дбають одна про одну, як родина. Маля називають cria, що іспанською означає «дитина»; воно ссе материнське молоко до 5 місяців.
Одногорбий верблюдДромедар походить з Африки та Аравійського півострова і вже близько 6000 років служить людям у спекотному кліматі. Він їсть солоні рослини й колючі гілки, а зневоднений може випити за раз 150 літрів води. 2025 року тут народилося двоє малят. В архівах зоопарку записано, що верблюдиця Zosia, яка приїхала 1955 року, любила черешні, чорну каву та заварні тістечка і навіть ішла в процесії на джазовому фестивалі в Сопоті.
Свійський буйвол (індійський буйвол)Свійський буйвол походить з Азії, його одомашнили понад 5000 років тому; досі він тягне плуги на заболочених рисових полях Китаю та В’єтнаму. Дикі буйволи проводять більшу частину дня, зануривши тіло в каламутну воду, яка охолоджує й захищає від комах. Їхній дикий родич, азійський буйвол арні, перебуває під загрозою і живе вже лише на нечисленних заповідних територіях в Індії, Непалі та Бутані.
Південний рогатий воронВеликий птах із саван і луків Африки, який замість літати більшість часу ходить по землі й полює на комах, земноводних і дрібних ссавців, а запаси іноді викладає рядочком у своїй коморі. Живе родинними групами до 11 птахів, у яких пташенят має лише домінантна пара. Видає глухі громоподібні звуки, надуваючи повітряні мішки. 2017 року він отримав тут нову експозицію із зимовим будиночком.
Степовий орелСтеповий орел гніздиться в степах і напівпустелях Середньої Азії та Східної Європи, а зимує в Африці та Південній Азії. Полює переважно на ховрахів, іноді терпляче чекаючи біля входу в нору. Гніздо з довгих палиць будує на землі, у місці з добрим оглядом, а коли бракує гілок, використовує навіть кістки тварин. З 2015 року степові орли мають у зоопарку більші вольєри.
Великий краксКракс: великий птах із вологих лісів Мексики, Центральної Америки та Колумбії, який більшість часу проводить на землі, збираючи опалі плоди й насіння. Наляканий, він радше втече бігом, ніж полетить, а на ніч стрибає на гілки. Самці й самиці мають зовсім різний вигляд. Пташенята вилуплюються з розвиненим маховим пір’ям, за кілька годин можуть покинути гніздо й літають уже в перші дні життя.
БарасингаОлень із боліт і вологих луків північної та центральної Індії й Непалу, що живе стадами по 10-20 тварин. Його назва мовою гінді означає «дванадцять кінців», від рогів, які зазвичай мають 12 відростків, а в деяких самців навіть 20. Найактивніша барасинга вранці та ввечері, їсть траву й водяні рослини, а шлюбний сезон триває з жовтня до лютого.
Індиковий гриф (урубу)Урубу живе в обох Америках, від Канади до Вогняної Землі, і харчується переважно падаллю; дзьоб у нього слабкий, тож він обирає дрібну здобич. Ночує групами, які налічують навіть кількасот птахів. Коли йому щось загрожує, він відригує напівперетравлене м’ясо, і його гнилий запах відлякує більшість хижаків. 2013 року урубу та кондори отримали в зоопарку нові, більші вольєри.
Гуска Кейп-БарренЦя гуска живе на островах і узбережжях південної Австралії й неохоче плаває. Вона може пити солону воду, тому мешкає навіть на морських островах. Захищаючи свою територію, вона біжить на чужака з розпростертими крилами й рохкає, як порося, не боячись навіть людей. Пари поєднуються на все життя, а гніздо влаштовують у високій траві з добрим оглядом довкола.
Червононога кар’ямаКар’яма: птах із луків Бразилії, Уругваю та північної Аргентини, який бігає швидше ніж 40 км/год, а в повітря здіймається лише тоді, коли хижак не припиняє погоні. Полює на комах, ящірок і змій, а здобич убиває, б’ючи нею об землю чи камінь. Гніздо з гілочок, листя та глини будує на дереві.
Африканський косарАфриканський косар живе біля озер, річок і боліт на південь від Сахари та на Мадагаскарі. Дзьобом у формі ложки він проціджує мул і хапає слизьку рибу. Часто він бреде слідом за бегемотом або крокодилом, які сполохують із мулу його здобич. Гнізда будує на низьких деревах над водою, а влітку 2026 року косарі висиджували яйця й у Гданську.
Звичайний косарБілий косар із лопатоподібним дзьобом живе в Європі, Азії та Африці, на болотах, розливах і біля озер. Найактивніший він уранці та ввечері: бредучи, прочісує дзьобом мілку воду й ловить комах, ракоподібних, пуголовків і дрібну рибу. Гніздиться щільними колоніями, де гнізда майже торкаються одне одного, а загрожує йому осушення боліт.
Чорний лебідьЧорний лебідь походить з Австралії та Тасманії, а як завезений вид живе також, зокрема, в Новій Зеландії та Європі. Хоч він чорний, у польоті видно його білі махові пера. Він живиться в сутінках, а подорожує вночі. Це найменш територіальний з лебедів: часом кілька пар гніздяться разом у колонії. Пари часто залишаються разом усе життя, а самець допомагає висиджувати яйця.
Чилійський свищКачка з озер, ставків і боліт Аргентини, Чилі, Уругваю, Парагваю та Бразилії, яка годується також на луках. Серед свищів вона вирізняється тим, що пара тримається разом довше, ніж один сезон розмноження. Самиця висиджує до 9 яєць, а самець захищає територію та пташенят. У світі живе лише три види свищів, і один із них дуже нечисленно гніздиться в Польщі.
Японський журавельВисокий біло-чорний журавель із червоною плямою на голові, який гніздиться над Амуром на сході Росії та в Китаї, а живе також в Японії. На відміну від інших журавлів, він обирає болота з глибокою водою. Пари зазвичай разом до кінця життя; самиця відкладає 2 яйця, але найчастіше виживає лише одне пташеня. Промисловість і сільське господарство відбирають у нього місця для життя.
Гірська гускаГуска з високогірних озер, боліт і луків Середньої та Південної Азії, що живе вище 4000 м. Її організм дає раду низькому тиску та дуже сильному вітру. Під час перельотів вона пролітає над Гімалаями на висоті понад 8500 м, тому її вважають птахом, що літає найвище на Землі. Самиці спільно захищають гнізда, а часом підкидають яйця до сусідніх.
Червоновола казаркаМаленька барвиста гуска з тундри Північної Азії, яка зимує біля Чорного моря. Попри невеликі розміри, вона буває задиристою та має гучний голос. Часто гніздиться поруч із білою совою або соколом-сапсаном, бо таке сусідство захищає її яйця від інших хижаків. Яйця починає висиджувати ще до того, як розтануть останні сніги Сибіру, а пташенята їдять свіжу траву.
Гавайська казарка (нене)Нене: гуска, що живе лише на Гаваях, на луках і схилах вулканів, і є символом цього штату. Це найрідкісніша гуска світу: 1952 року на волі лишилося тільки 30 птахів. У неї довші й міцніші ноги та коротша перетинка між пальцями, ніж в інших гусей, тож вона швидко ходить вулканічними скелями. Годується виключно на суходолі, а пари разом усе життя.
Рудий свистачКачка з мочарів, озер і розливів Африки, обох Америк та Азії, яка видає приємні для вуха свистячі звуки. Поводиться трохи як лебеді й гуси: пари вірні та разом доглядають малят, хоча часом підкидають яйця іншим водоплавним птахам. 2026 року в Гданському зоопарку вилупилося аж 10 пташенят свистачів, які швидко покинули гніздо.
КоскоробаБілий птах із мілких озер і боліт Південної Америки, якого іноді називають лебедем, хоча він не має типової лебединої «маски» біля дзьоба й належить до окремого роду. Живе парами, які можуть захищати свою територію багато сезонів. Самиця відкладає до 9 яєць і сама їх висиджує, а пташенята одразу після вилуплення йдуть за матір’ю й шукають їжу на дні.
Канадська казаркаВелика гуска з Північної Америки, яка в Європі, Азії та Австралії прижилася як чужорідний вид і витісняє інших гусей. Вона розумна, має чудову пам’ять і вміє впізнавати людей. За попутного вітру може пролетіти 2400 км за добу, хоча зазвичай мандрує повільніше. Казарки дбайливі батьки, які рідко покидають гніздо.
БінтуронгБінтуронг живе в лісах Борнео, Суматри, Яви, а також Південної та Південно-Східної Азії. Він веде деревний спосіб життя, але досить важкий, тож між деревами часто переходить по землі. Їсть переважно плоди, а розносячи насіння, допомагає дощовим лісам відновлюватися. 2025 року гданські бінтуронги отримали більше простору в павільйоні біля ресторану La Mariposa.
Жовтощокий гібонГібон із лісів південного Лаосу, східної Камбоджі та В’єтнаму, вид під загрозою зникнення. Живе родинами із самця, самиці та малят, які залишаються в групі до 6-8 років. Малята народжуються світло-жовтими й за кілька місяців чорніють, а самиці, дорослішаючи, повертаються до жовтуватого хутра. Гібони славляться гучним співом; у Гданську вони живуть на острові на ставку.
Урсон (північноамериканський їжатець)Урсон: деревний гризун із лісів, тундри та луків Північної Америки, від Аляски до півночі Мексики. Він самітник, активний уночі, і не впадає в зимову сплячку; взимку їсть переважно кору. Захищається голками: на спині їх близько 30 000, і кожна заповнена губчастою речовиною, тож вони легкі й дуже жорсткі.
Довгохвоста соваВелика сова з лісів Скандинавії, Сибіру та Японії; у Польщі гніздиться дуже рідко, у горах на південному сході країни, де живе 750-1000 пар. Буває активною й удень і не полохлива, але самиця, захищаючи гніздо, спершу клацає дзьобом, а потім атакує кігтями. Пари утворюються восени, зазвичай на все життя.
Свійський віслюкВіслюків одомашнили близько 6000 років тому, і досі вони допомагають людям у всьому світі. Вони товариські й охоче перебувають з іншими свійськими тваринами. Найактивніші вранці та ввечері, а в добрих умовах живуть навіть 40-50 років. Лоша народжується після 12 місяців вагітності, важить 8-13 кг і одразу повністю розвинене.
Ошийниковий пекаріАмериканський родич свиней, що живе від півдня США до півночі Аргентини стадами по 5-15 тварин. Це найменший із трьох видів пекарі. Любить купатися в болоті й піску, а спить у норах і під корінням дерев. Малята мають жовто-буре забарвлення, зовсім інше, ніж у дорослих; 2026 року пекарі народилися й у Гданську.
ЛаньЛань: олень із лісів, чагарників і луків Європи. Самці, тобто бики, мають широкі роги, які скидають і які щороку виростають знову. Лані живуть стадами, окремо самиці з малятами й окремо самці, а їдять переважно на світанку та в сутінках: трави, жолуді, зілля й пагони. У зоопарку вони доживають близько 15 років, а в природі зазвичай 8-9.
Філіппінський плямистий олень (олень Альфреда)Один із найрідкісніших ссавців світу, що живе на волі лише в лісах островів Панай, Негрос і Себу на Філіппінах; йому загрожують полювання та вирубування лісів. Його висота в загривку 75-80 см, і живе він невеликими групами по 3-5 тварин, найактивніших у сутінках та вночі. У Гданському зоопарку олені Альфреда живуть з 2013 року.
Яванський лангурМавпа з тропічних лісів Яви, Балі та Ломбоку, яка більшу частину дня проводить у кронах дерев і їсть переважно листя та квіти. Малята народжуються яскраво-помаранчевими й з віком темніють, а самиці з групи разом доглядають малечу. 2026 року маленький лангур народився й у Гданську. У природі лангурам загрожують розвиток сільського господарства та вилов.
Рівнинний аноаНайменший дикий буйвол світу живе лише на індонезійському острові Сулавесі. Зазвичай ходить сам, обожнює купатися у воді та болоті, а коли бракує джерел і солонців, п’є морську воду, щоб поповнити мінерали. Малята народжуються вкриті густим вовнистим жовто-бурим хутром. У природі лишилося менш ніж 2500 дорослих аноа, бо їхні ліси вирубують.
Китайський мунтжакМаленький олень із південно-східного Китаю та Тайваню, що важить 10-18 кг. Самці мають короткі роги до 10 см і виступні верхні ікла завдовжки близько 6 см. Його називають гавкаючим оленем, бо в разі небезпеки він подає голос, схожий на гавкіт. Живе поодинці, захищає свою територію й найактивніший на світанку та в сутінках.
Чорний ревунМавпа з лісів центральної частини Південної Америки, що славиться гучним голосом. Дорослі самці чорні, а самиці темно-жовті, тож їх легко розрізнити. Майже 70% дня ревун відпочиває й перетравлює листя, а довгий чіпкий хвіст, голий і дуже чутливий знизу, служить йому п’ятою рукою. Маля народжується бежево-золотистим і з віком змінює колір.
Мавпа-гусарСтрунка мавпа із саван і сухих лісів Західної та Центральної Африки. У разі небезпеки тікає по землі, бо дуже швидка: вона належить до найшвидших приматів і бігає навіть 55 км/год. Живе групами від 13 до 56 тварин з одним самцем; самці важать 7-13 кг, а самиці вдвічі менше. Їсть переважно плоди та комах.
Абісинська гверезаЧорно-біла мавпа з лісів Центральної та Східної Африки з довгим пухнастим хвостом. Вона не має великих пальців, що полегшує швидкі стрибки в кронах дерев, а їсть переважно листя, а не банани. Малята народжуються зовсім білими, як маленький сніговик, і темніють за кілька місяців. Гверези дуже добре розмножуються в Гданську: у квітні 2026 року народився ще один самчик.
Оливковий агутіГризун з узлісь і саван Бразилії, Аргентини та Парагваю. Його називають садівником лісу, бо він закопує горіхи й насіння, а потім забуває, де їх сховав, тож із його запасів виростають нові рослини. З іншими агуті він спілкується переважно запахом. Малята народжуються вкриті шерстю, з розплющеними очима й бігають уже в перші години життя.
Червоношиїй валабі (валабі Беннетта)Менший кенгуру з евкаліптових лісів і чагарників Австралії та Тасманії, найактивніший у сутінках та вночі. Удень відпочиває в заростях, а годуватися часом збирається в групи навіть до 30 тварин. Новонароджене маля важить лише 1 г і саме добирається до сумки матері, а за перше півріччя збільшує вагу у дві тисячі разів. Наукова назва родини кенгуру означає «велика стопа».
Карликова мангустаНайменший африканський хижак: доросла карликова мангуста має 20-30 см завдовжки без хвоста й важить 200-300 г. Живе в саванах групами до 30 тварин і ховається, зокрема, в термітниках. Територію мітить, стаючи на передні лапки, і завдяки цьому заразом здається більшою. У квітні 2026 року з нідерландського зоопарку сюди приїхала парубоцька група, тобто самі самці.
Суходільні черепахиВигул суходільних черепах біля басейну тюленів. У колекції зоопарку є, зокрема, черепаха Германа (грецька), степова, середземноморська (мавританська) та облямівкова черепахи з Південної Європи, Північної Африки та степів Азії. Вони їдять переважно траву, зілля та квіти, взимку впадають у сплячку, а в найбільшу спеку ховаються в норах. Облямівкова черепаха є найбільшою суходільною черепахою Європи: вона сягає 35 см завдовжки та до 6 кг.
ЛічіАнтилопа з вологих луків і заплав біля боліт Південної Африки, спокійна за вдачею. Вузькі довгі ратиці, що розходяться в боки, дають їй змогу ходити грузькою місцевістю. Самиці з малятами тримаються вологіших місць, а самці обирають сухіші. Найактивніша вона рано-вранці та після заходу сонця, а загрожують їй браконьєрство, посухи та греблі на річках.
СитатунгаАнтилопа з африканських боліт і саван, яка завдяки широко розставленим ратицям ходить грузькою місцевістю. Живе невеликими родинними групами, а для відпочинку обирає сухі підвищення. Коли перед пологами самиця не знаходить сухого місця, вона сама робить мату із сухого очерету. Часом вона з’їдає навіть послід слонів, щоб вибрати з нього неперетравлене насіння.
Шаблерогий ориксАнтилопа з напівпустель Північної Африки з рогами завдовжки навіть до метра. Завдяки роботі нирок вона довго обходиться без води, а кров, що тече до мозку, вміє охолодити навіть на 15 градусів. На волі орикси вимерли, але гданських обрали для проєкту повернення виду в природу в Чаді, де дика популяція нині налічує понад 600 тварин. Навесні 2026 року тут народилася маленька самичка.
Промениста черепахаЧерепаха під критичною загрозою з посушливих районів південно-західного Мадагаскару з гарним візерунком світлих променів на панцирі. Їсть переважно траву, а спекотну частину дня проводить у затінку кущів або закопавшись у землю. У шлюбний період самець сичить і рохкає. Найбільша загроза для неї: незаконна торгівля черепахами. Вона живе в павільйоні карликових бегемотів і черепах, відкритому 2021 року.
Пустельна черепахаВелика африканська черепаха з пустель і околиць саван. У найбільшу спеку вона ховається у викопаних нею норах і впадає в літню сплячку. Самиця відкладає в норі від 15 до 30 яєць, з яких малята вилуплюються приблизно через 8 місяців. У природі доживає до 54 років. Живе в павільйоні карликових бегемотів і черепах; у сезон тут проходять показові годування суходільних черепах.
Гривистий вовкДовгоногий представник собачих із пампи та саван Південної Америки з рудою шерстю й чорною гривою на загривку. Попри давню назву, гривистий вовк не є вовком, а крім дрібних тварин їсть багато плодів. 2026 року сюди приїхав із Дортмунда новий самець, який замінив Ruben, що помер у віці майже 15 років і був батьком численного потомства в зоопарках усієї Європи.
Сірий вінценосний журавельАфриканський журавель із золотою короною з жорсткого пір’я, що живе на луках біля озер і річок Південної та Східної Африки. Як один із двох видів журавлів, він має задній палець, яким хапається за гілки, тож може сидіти на деревах. Пари поєднуються на все життя, а в сухий сезон птахи збираються в зграї від 20 до 200.
Звичайний нандуНайбільший птах Південної Америки, що сягає 140 см заввишки. Він не літає, але бігає зі швидкістю до 60 км/год і, тікаючи, різко змінює напрямок. Саме самець будує гніздо, висиджує яйця, відкладені самицями, і доглядає пташенят пів року. Він ковтає дрібні камінці, які допомагають йому травити. 2025 року нанду вилупилися й у Гданську.
Канна (еланд)Найбільша сучасна антилопа: дорослий самець важить до 950 кг і має майже 2 м у загривку, але попри це добре стрибає й бігає. Канна походить із саван і напівпустель Південної Африки й живе стадами від 25 до 60 тварин. У сухий сезон вона годується вночі, коли рослини містять більше вологи. 2026 року в гданському стаді народилося вже троє малят.
Шетлендський поніПоні з Шетлендських островів у Шотландії, де він і досі живе напівдико на пагорбах і вересовищах. Зимове хутро, густа грива та хвіст захищають його від холоду й вітру. Попри невеликий зріст, він належить до найсильніших коней у світі й колись носив в’юки та тягав возики. Він уміє спати стоячи, а кожне вухо повертає окремо, щоб краще визначити, звідки звук.