Фото Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0, Wikimedia CommonsМузей народного будівництва в Сяніку. У застосунку Turi ця сама мапа показує вашу позицію, веде від точки до точки і дає змогу позначати оглянуті місця.
Позиція наживо, маршрут від точки до точки, описи, які можна читати й слухати. Безкоштовно, без акаунта, також англійською, німецькою та українською.
Завантажити для AndroidТой самий план, що й у застосунку. Торкніться точки, щоб побачити фото і опис; у Turi ви побачите на ньому й себе.
План: OpenStreetMap (ODbL) і BDOT10k GUGiK, звірений з аерофотознімками. Описи і фото: Turi та Wikimedia Commons. Щось не так? Повідомте про це в застосунку, у картці точки.
Музей народного будівництва в Сяніку є етнографічним парком площею 38 га біля підніжжя Biała Góra, на правому березі Сяну, заснованим 1958 року. Понад 180 об'єктів показують будівництво бойків, лемків, долинян і погорян з XVII до XX століття: хати з облаштованими інтер'єрами, церкви, вітряки, млин, кузні, школу і двір. Біля входу стоїть Галицький ринок, відтворене дерев'яне містечко початку XX століття з реплікою синагоги з Połaniec, а на східному краю розташована експозиція давньої нафтової промисловості. У ніч з 15 на 16 серпня 2026 року тут згорів костел з Bączal Dolny 1667 року.
Фото Gorofil, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons1Репліка аптеки зі Stara Wieś XIX століття стоїть у південному ряду забудови Галицького ринку, поруч з управою ґміни. Це сірий дерев'яний будинок під чотирисхилим ґонтовим дахом, із накритим ґанком на стовпах уздовж усього фасаду і вивіскою з написом «Apteka» над дверима.
Фото Gorofil, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons2Репліка будинку з Jaśliska початку XX століття відкриває східний ряд забудови Галицького ринку. У ній розташована колоніальна крамниця, де купували товари, привезені здалеку, як-от каву, чай і прянощі. Будинок має стіни з колод у біло-коричневі смуги, світлий дощаний фронтон і піддашшя на стовпах перед входом.
Фото Silar, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons3Точна копія дерев'яної синагоги XVIII століття з Połaniec, спаленої під час Другої світової війни, відкрита 7 жовтня 2021 року. У молитовній залі стоять біма з ажурним балдахіном і арон-кодеш, тобто шафа для сувоїв Тори, а вікна зі сходу і півдня мають барвисті вітражі. Над сінями розташована жіноча молитовня, до якої ведуть сходи із зовнішньої галереї.
Фото I would appreciate being notified if you use my work…, CC BY 3.0, Wikimedia Commons4Під просторим піддашшям на двох стовпах кували коней і лагодили велике знаряддя; там стоїть точило, тобто колесо з пісковику для гостріння. Над дверима висить вивіска «Michał Zarzyka Egzaminowany podkuwacz koni» (Міхал Заржика, дипломований підковувач коней). Усередині горн із міхом із різьбленою головою ведмедя, ковадло на пні, а також молоти, кліщі і свердла, здебільшого з Wyżne.
Фото MS, CC BY 2.5, Wikimedia Commons5Дім пароха з Ropa біля Gorlice стоїть у парафіяльній садибі разом із клунею з Nozdrzec, стайнею з Libusza, криницею з великим колесом і коморою з Grabownica 1627 року. У канцелярії висить портрет цісаря Франца Йосифа, бо парох був також урядовцем монархії, і стоїть різьблена скриня 1771 року, яка служила касою. У їдальні розсувний стіл на 12 осіб.
Фото Agastasiak, CC BY 2.5, Wikimedia Commons6Сільська школа з Wydrna біля Brzozów постала завдяки старанням мешканців села і двору і працювала до Першої світової війни. У класі з глиняною долівкою стоять багатомісні парти, дошка, рахівниця і шафа для наочних посібників, а на стіні висять хрест, портрет цісаря Франца Йосифа I і мапа Європи. За класом облаштовано помешкання вчителя, а в сінях стоїть казанок із водою для дітей.
Фото Pibwl, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons7Пасіка збирає вулики з Погір'я періоду від кінця XIX до середини XX століття, від довбаних у стовбурі колодних до рамкових, так званих словіанів (słowiany). Найцікавіші два фігурні вулики: святий Франциск зі Stróże біля Grybów, у якого бджоли вилітають із маленького вулика на грудях святого, і святий Амвросій, покровитель пасічників. Такі вулики мали захищати бджіл від наврочення.
Фото Gorofil, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons8Бойківська хижа зі Skorodne в Бещадах вміщує під одним солом'яним дахом сіни, світлицю, комору, тік, стайню і кошару. У світлиці з напівкурною піччю стоять лави, стіл-скриня і ткацький верстат, у сінях жорна і ступа для товчення крупи, а в коморі бочки і засіки для зерна. Зруб пофарбовано темно-коричневою фарбою з випаленої глини.
Фото Pedro Vlsqz, CC BY 4.0, Wikimedia Commons9Бойківська греко-католицька церква з Grąziowa в Бещадах має три шатрові дахи, з яких найвищий накриває баню над навою, і дворівневі піддашшя, які називають опасанням (соботами). Усередині стоїть п'ятирядний іконостас другої половини XVIII століття, перенесений із церкви в Poździacz, а стіни вкриває поліхромія 1735 року, яку намалював Стефан Пашецький (Stefan Paszecki).
Фото Gorofil, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons10Млин походить з Погір'я, але його поставили в бойківському секторі над потоком, що стікає з гори, щоб він міг працювати. Вода зі ставу над млином рухає верхньобійне колесо, а дерев'яні передачі обертають млинові камені. Поруч стоїть борошняна скриня з питлем із дрібної дротяної сітки, крізь який просіювали борошно.
Фото Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons11Греко-католицька церква з Rosolin у Бещадах утворює з дзвіницею, костницею і прицерковним цвинтарем комплекс, який музей вважає одним із найгарніших у скансенах Європи. Замість іконостаса вона має три пізньобарокові вівтарі, а на стіні нави зберігся розпис зі святим Флоріаном. До скансену вона потрапила однією з перших, 1961 року.
Фото przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons12Лемківська хижа родини Должицьких (Dołżycki) вміщує під одним солом'яним дахом світлицю, комори, сіни, тік і стайню. Темно-коричневий зруб має побілені смуги, а на дверях і кінцях балок вапном намальовано білі геометричні візерунки. У світлиці курна піч і маленькі ясла для теляти, а в сінях полотняна колиска на драбинах воза, яку брали в поле.
Фото Przykuta ( talk ), CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons13Дзвіниця стоїть в огорожі церкви з Ropki, крита ґонтом і увінчана маленькою банею з хрестом. У ній висить дзвін із неіснуючої лемківської церкви в Balnica. Такі дзвіниці з'явилися біля лемківських церков наприкінці XIX століття і розвинулися з популярних там чотиристінних брам.
Фото Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons14Лемківська церква з Ropki біля Gorlice має дахи, що східчасто знижуються від вежі аж до святилища, увінчані цибулястими шоломами. Увесь інтер'єр укриває поліхромія, яку 1891 року разом з іконостасом намалювали Міхал і Зиґмунт Боґданські (Michał i Zygmunt Bogdański) з Jaśliska: над навою видно Святу Трійцю, а в бані святилища Святого Духа в образі голубиці.
Фото Pudelek (Marcin Szala), CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons15Двір стоїть на пагорбі з видом на Сянік і замкову гору; до 1927 року він належав родині Ольшевських (Olszewski). Дату будівництва знайшли на балці: «Ten Dom stawiany Roku 1861 Majster Socha» (Цей дім ставлено року 1861, майстер Соха). У 11 приміщеннях облаштовано типовий дім середньозаможної поміщицької родини: вітальню з піаніно і патефоном, кабінет із люльками, канцелярію, каплицю, дитячу кімнату з колискою і кухню.
Фото Silar, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons16На краю тераси, з якої видно все місто і передгір'я Бещадів, розташована археологічна пам'ятка: колись тут було кельтське поселення, а пізніше ранньосередньовічне. Біля пам'ятки стоять реконструкції давніх хат, критих стріхою, частково вкопаних у землю, з глиняними стінами і піччю всередині.
Фото Przykuta ( talk ), CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons17Експозиція показує історію видобутку нафти на Підкарпатті від середини XIX століття. Тут стоять реконструйовані дерев'яна бурова вежа канадського типу і копанка з ручним підйомником, сталева вежа з Grabownica 1955 року заввишки 24 м, верстати-качалки, локомобіль 1919 року і мазярський віз, яким розвозили вироби з нафти.
Фото Przykuta ( talk ), CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons18Хата гончаря з Rzepiennik Strzyżewski біля Tarnów має на балках господарської частини білі цятки, намальовані пензлем. У пекарні стоять гончарний круг і полиця для сушіння посуду, а поруч із садибою реконструйовано гончарну піч. Облаштування відтворив гончар Р. Запшалка (R. Zaprzałka) з Rzepiennik Biskupi, а біля фронтону росте квітник.
Фото Lucekbb, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons19Korczyna з XVI до XX століття славилася полотном, яке продавали в багатьох країнах Центральної Європи. У цій хаті є окрема майстерня з ткацькими верстатами, якими користувалися цілий рік, із маленькими віконцями, що освітлювали робоче місце. На горищі сховано вижку, комору для ниток і полотна. Світлиці курні, без димоходів, а інтер'єр облаштовано на кінець XIX століття.
Фото Gorofil, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons20Копія садиби з Nowosiółki біля Lesko: житлова частина мурована з цегли, а господарська з дерева й каменю, під бляшаним дахом, притиснутим козлиною з жердин. На воротах намальовано силует пса. Інтер'єр перебудовано під постійну виставку ікон XV-XX століть зі збірки музею, однієї з найкращих і найбільших таких колекцій у Польщі.
Фото przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons21Хата з Dąbrówka, сьогодні частини Сяніка, потрапила до музею 1961 року. На сволоку під стелею кирилицею вирізано благословення для дому і дату 1681. Колись вона була курною, про що свідчить закіптявіла стеля. Світлицю облаштовано на Святвечір: у кутку стоїть сніп збіжжя, який називають дідухом, на столі лежать облатка і часник, а долівку встеляє солома.
Фото Pedro Vlsqz, CC BY 4.0, Wikimedia Commons22Вітряк типу козлак із Domaradz біля Brzozów висить на стовпі, вкопаному в землю, тож його цілком можна було обертати до вітру. Замість крил він має вітрове колесо з 24 лопатей, яке через дерев'яні передачі рухало жорна. У ньому мололи зерно для потреб власного господарства. На початку XX століття в самому Domaradz стояло 67 вітряків, а в сусідній Orzechówka близько 200.
Фото Pibwl, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons23Дерев'яне депо з Lipinki біля Gorlice має вежку для сушіння рукавів. У середній частині стоять три кінні вози з помпами з фабрик у Тарнові, Сяніку і Сміхові, а поруч ручні помпи, котушки з рукавами, сирена тривоги і гасовий смолоскип. Є також пожежні шоломи, паси із сокирками і мундири, а в колишньому складі мотопомпи і вогнегасники.
Фото Michał Bulsa, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons24Галицький ринок є узагальненим образом центру дерев'яного містечка початку XX століття, яких було багато в давній Галичині. Навколо площі з криницею стоять репліки будинків із підкарпатських містечок, зокрема з Jaśliska, Brzozów, Dębowiec і Jaćmierz, з ремісничими майстернями, колоніальною крамницею, аптекою, поштою, корчмою і пожежним депо. З кута ринку веде вуличка до репліки синагоги з Połaniec.
Згруповано як у легенді плану. Зірочка позначає рекомендовані точки.
Фото Igor123121, CC BY 4.0, Wikimedia Commons44 точки · бл. 3 год 30 хв огляду
Зоологічний сад у Кракові відкрили 6 липня 1929 року на пагорбі Pustelnik у Вольському лісі, приблизно за 8 км від центру міста. На майже 17 гектарах лісової території живе близько 1500 тварин 260 видів.…
Переглянути мапу
Фото RR KRK, CC BY 3.0, Wikimedia Commons48 точок · бл. 3 год огляду
Етнографічний парк у Tokarnia, філія Музею кельцького села, є найбільшим скансеном у Польщі: на понад 65 гектарах зібрано понад 80 пам'яток зі Свентокшиського регіону. Його заснували 1976 року за концепцією етнографа професора Романа Райнфуса…
Переглянути мапу
Фото Zontarlj, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons32 точки · бл. 2 год 30 хв огляду
Перший у повоєнній Польщі скансен виник навколо двору солтисів з роду Моняків (Moniak), який нащадки родини передали державі 1937 року, а 1955 року його відкрили для відвідувачів. На майже 12 гектарах з видом на…
Переглянути мапу